Орієнталізм

Репрезентації орієнталізму в європейській культурі відповідають вимогам того, що ми можемо назвати дискурсивною послідовністю, тобто такою, яка характеризується не тільки історією, а й матеріальною (та інституціональною) присутністю. Як я вже згадував, коли йшлося про Ренана, така послідовність була формою культурної практики, системою можливостей робити твердження про Схід. Головне, на чому я наголошую, говорячи про цю систему, це не те, що вона є хибною репрезентацією якоїсь орієнтальної сутності, — в існування якої я ані на мить не схильний повірити, — а те, що вона діє так, як звичайно діють репрезентації, з певною метою, згідно з певною тенденцією, за специфічних історичних, {354} інтелектуальних і навіть економічних обставин. Іншими словами, кожна репрезентація має свою мету, вона ефективна протягом певного часу, вона здійснює одне або кілька завдань. Репрезентації є утвореннями (формаціями) або, як висловився Ролан Барт, говорячи про всі операції мови, вони є деформаціями. Орієнт, ця одна з європейських репрезентацій, був утворений (сформований) — або деформований — з більш або менш специфічного відчуття реальності, яка називалася «Схід». Фахівці, які працюють у цьому реґіоні, роблять свою роботу, так би мовити, тому що їхній час ставить до них вимоги як до професійних орієнталістів, щоб вони постачали своє суспільство образами Сходу, знанням про нього, аналізом його суті. Й до великої міри орієнталіст дає своєму суспільству ті репрезентації Сходу, що (а) носять його дистинктивний відбиток; (б) ілюструють його уявлення про те, яким Схід може або мусить бути; (в) свідомо заперечують погляд на Схід когось іншого; (г) постачають орієнталістський дискурс тим, чого він начебто найбільше в даний момент потребує; і (д) відповідають певним культурним, професійним, національним, політичним та економічним вимогам епохи. Досить очевидно, що хоча в таких репрезентаціях позитивне знання завжди присутнє, його роль далека від абсолютної. Радше «знання», — яке ніколи не буває первісним, неопосередкованим або просто об’єктивним, — це те, що п’ять характеристик орієнталістської репрезентації, перелічених вище, розподіляють і перерозподіляють.