Третя світова: Битва за Україну

Кучма: Ну, це паскудна людина.

Кравченко: Він буде своєї тіні бояться, так шо… Значить, Грішка, Леонід Даніловіч, ми такую чудасію справим разом із його родичами. Значить, в нього попадає де-то 15 підприємств, на них висить десь 700 тисяч гривень. Вони Лазаренком переводилися на міністерство сільського господарства [декілька слів нерозбірливо] через свого родича, в мене тут єсть довідка по ньому. Значить, переводилась на підприємство, ну, вже будем казати таке, частне підприємство і розкрадалися. Значить так, [слово нерозбірливо], шо я вам доповідав тоді і прокурор говорив по Гетьману. Шо ми маємо, оця група [слово нерозбірливо] ми розблокували їхні комп’ютери, в комп’ютері, ну, буквально десь 12–15 сторінок, шо думали убити банкіра на площадкє, нє получилось, убілі в под’єздє. В мене викликає сумнів, для чого було заносити ці матеріали в комп’ютер. Фактично вони себе вроді як документують, ну, називають «банкір». Банкір у нас один вбитий. І получається, шо дом сожглі кабміновскій, значить, без охрани. Ну, то єсть, точно всю систему, зараз ми його взяли хорошо, капітально в актів, іде робота по всім напрямкам. Ну, якшо Гетьман піде, то, в принципі, всі замовні вбивства, Леонід Даніловіч, в нас розкриті, починаючи з 93-го. Я не рахую…

Кучма: А на Фіолковського вже вийшли?

Кравченко: На Фіолковського торгуються, значить, Фіолковського ждуть, шо Фіолковський буде шо-то допомагать, а разговор в камєрє всьо врємя ідьот, што сдавать Фіолковського ілі нє сдавать, сдавать нє сдавать. Но косвєнно єсть показанія, шо Фіолковскій говоріл вот етому Шаніну, што давай, значіт, надо убрать двух чєловєк. Це по адміністрації Московской і по налоговой міліції. Так шо вони зараз торгуються, я думаю, шо оні нікуда нє дєнутся, нє спригнут. Леонід Даніловіч, ну був я в Харкові на випускє. Ну, от таке моє враження то, ну, Дьомін, мені здається, вже взагалі, чи він заляканий, чи він уже жде, поки його знімуть. Ну, от таке враження, шо він якийсь… лякається власної тіні і не знає, шо далі, шо далі робити. Мені здається, шо вони вже всі чекають, про це вже голосно йде розмова, шо от Дьомін піде, піде, піде, піде, піде і… Воно й на нього морально тисне, тому тут, мабуть, отакий елемент, шо вирішувати, ну, мабуть, воно там назріло.