Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9500-8
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
За інформацією ДонОГА, чоловік, якому 22 роки, житель Донецька, помер у машині швидкої допомоги від ножового поранення. Всього звернулися до медиків 17 чоловік, з яких двом надана допомога на місці, вони відпущені додому, двоє доставлені в обласну травматологію, один — в міськлікарню № 17, одинадцять — в нейрохірургію Калініна.
• Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт № 4393 авторства Турчинова про створення Національної гвардії.
14 березня 2014 року
• Зведення новин
Сотні озброєних російських бойовиків нападають на мітинг «За єдність України» в Донецьку.
Про це в своєму Фейсбук написав Віталій Уманець.
«Є інформація, що вже троє (!) учасників антивоєнного мітингу ‘‘За єдину Україну!‘‘ убиті російськими ‘‘тітушками’’, десятки поранені! Розбито кілька міліцейських автобусів».
• На Майдані проходить збір добровольців в Національну гвардію України.
Про це на своїй сторінці «Фейсбук» написав користувач Андрій Хліборіз. Автор зазначає, що в Національну гвардію від Самооборони Майдану пішло 500 добровольців.
• Фермери привезли 25 тонн продуктів українським військовим на Південну військово-морську базу ЗС України, що дислокується в кримському селищі Новоозерне на березі озера Донузлав, які заблоковані російськими військовими і проросійськими радикалами
15 березня 2014 року
• Зведення новин
Суд дозволив сепаратистські мітинги у Донецьку на підтримку «референдуму».
Про це повідомляє «ОстроВ» з посиланням на інформацію Донецької міськради.
«Суд відмовив у задоволенні позову Донецької міськради про заборону мітингів. Судді Грищенко, Давиденко, Кошкош. Аргумент — немає доказів небезпеки», — повідомили у міськраді.
• ВЕРХОВНА РАДА РОЗПУСТИЛА ПАРЛАМЕНТ КРИМУ.
• У Донецьку частина проросійських мітингувальників вибили двері і залізну решітку на вході в СБУ. Практично усі мітингувальники станом на 16:10 пішли на площу Леніна. Перед будівлею СБУ залишилося близько 30 мітингувальників і близько 100 правоохоронців.
• Районний суд Луганська заборонив проводити 16 березня так званий «народний референдум» на центральній площі міста.
• Українські військовослужбовці зупинили проникнення російський військових не територію Херсонської області з боку «Арабатської стрілки». Про це повідомили в прес-службі Міністерства оборони.
• Військові РФ, які висадилися біля с. Стрілкове Генічеського району заявили, що переплутали місце висадки, тому висадилися фактично на околиці селища.
Про це заявив Стрілківський сільський голова Олександр Пономарьов, повідомляє Укрінформ.
16 березня 2014 року
• Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»
[Сімферополь] Прийшли інші закони, закони Російської Федерації, за якими ти тепер ворог, екстреміст, терорист
У Криму було вже тепло, але прохолодний вітерець змушував іще надягати щось тепле. Такий наш кримський контраст: начебто сонячно, а ти одягнений. Нібито і спекотно, а водночас і прохолодно. Може, саме через цю неоднозначність так усе і сталось?
...Кожен подумки, ми з цим світом сперечаємося. Що ж дійсно відбувалося в момент мого арешту? Шлях падіння чи зльоту? Чи розуміли ці люди в масках і з автоматами, що творять своїми власними руками? Чи розумів я, на що все це перетвориться для мене? Куди приведуть дороги, визначені наперед? Ні... Це було складно до самого кінця зрозуміти тоді й тепер, через багато років. Але якби можна було щось у цьому житті змінити, насправді змінити можна було б багато чого... Навіть зараз б не став нічого змінювати. Зовсім нічого. Усе сталося так, як мало статися. Полонення мене та багатьох інших моїх побратимів дало моїй країні, в нашій особі, зброю проти країни агресора. Проти Російської Федерації.
Вони зовсім поруч. І ось раптовий поштовх у спину. Я відчув стиск міцних долонь на своїх плечах. Життя промайнуло за секунду перед очима. Але не так, коли з ним прощаєшся. Я знаю відмінність... А так, коли тебе позбавляють свободи, свіжого повітря, Батьківщини і близьких тобі людей. Таке собі розуміння кінця.
Люди мають критичну особливість помилятися. Помилятися, не повною мірою обдумуючи ситуацію. Щось роблять зопалу. Рефлекторно. У результаті вони помиляються і шкодують про це потім. Дуже складно оцінити наслідки своїх вчинків. Складно, але водночас і абсолютно реально...