Хижа

Вікі побачила Мака й вибігла йому назустріч. Вона дуже старалася не розплакатися, але все ж таки не стримала сліз, коли вони обійнялися. Мак несподівано гостро відчув, як йому не вистачає Нен. Вона б точно знала, що робити, принаймні, що було б правильно. Він почувався дуже розгубленим.

— Про Джоша та Кейт не хвилюйся. Сара відвела їх у ваш табір, — вимовила, схлипуючи, Вікі.

«О Боже, який з мене батько?» — подумав Мак, він уже встиг забути про двох своїх старших дітей. Хоча йому й полегшало від звістки, що Сара ними опікувалася, тепер він іще більше захотів, щоб Нен була поруч.

У цей час прибігли Еміль і Джесс. Перший був спокійнішим, другий нагадував стиснуту пружину.

— Ми її знайшли, — вигукнув Еміль, його обличчя засяяло й одразу спохмурніло, коли він зрозумів, що сказав. — Я маю на увазі, ми знайшли Ембер. Вона тільки-но повернулася з сусідньої душової, де ще залишалася гаряча вода. Вона каже, що говорила мамі, а Вікі, мабуть, не почула… — Його голос несподівано зірвався.

— Міссі ми не знайшли, — швидко додав Джесс, відповідаючи на питання, яке видавалося найнагальнішим. – Ембер її сьогодні також не бачила.

Еміль устиг набути ділового вигляду, він вирішив узяти керівництво пошуком на себе.

— Маку, нам потрібно негайно повідомити адміністрацію табору, довести інформацію до відома всіх, хто може допомогти. Імовірно, під час загального сум’яття вона злякалася й заблукала. Можливо, хотіла повернутися до табору і повернула не в тому місці? У тебе є її фотографія? Думаю, тут є ксерокс, на якому ми зробимо копії та зекономимо час.

— Так, у мене в гаманці є маленьке миттєве фото.

Мак простягнув руку в задню кишеню й запанікував, оскільки гаманця там не було. У голові вже промайнула думка, що він лежить десь на дні озера Валлова. Проте за мить він згадав, що після вчорашнього катання канатною дорогою залишив його у фургоні.

Утрьох вони повернулися до табору Мака. Джесс побіг першим повідомити Сару, що Ембер знайшлася, а де Міссі досі невідомо. У таборі Мак обійняв і, як міг, підбадьорив Джоша та Кейт, намагаючись хоча б вигляд мати спокійний. Він зняв мокрий одяг і натягнув футболку та джинси, знайшов пару сухих шкарпеток і кросівки. Сара пообіцяла, що вони з Вікі візьмуть двох його старших дітей із собою, прошепотіла, що молиться за нього й Міссі. Мак обійняв її та подякував. Поцілувавши дітей, він приєднався до чоловіків, і вони разом побігли до адміністративної будівлі.

Чутка про порятунок на воді вже дісталася невеличкої штаб-квартири табору, тому в керівництва був гарний настрій. Він швидко змінився на протилежний, коли три чоловіки по черзі почали розповідати про зникнення дівчинки. На щастя, в офісі була ксерокопіювальна машина, і Мак зробив з десяток збільшених зображень Міссі, роздавши їх усім навколо.

Наметовий табір навколо озера Валлова складається з двохсот п’ятнадцяти стоянок, п’яти районів і трьох місць для масового відпочинку. Молодий помічник керівника табору Джеремі Белламі виявив бажання допомогти. Вони поділили табір на чотири зони, і кожен пішов прочісувати свою, озброєний картою, фотографією Міссі й переговорним пристроєм. Іще один помічник вирушив на місце стоянки Мака на випадок, якщо дівчинка туди раптом повернеться.