Повість про нещасних марсіян

Такої ж думки були відомі вчені ще кількох країн, але це збудило тільки хвилю обурень та нападок на Радянський Союз, котрий нібито не може простити, що цього разу не йому належить пріоритет у розгадці хвилюючої таємниці.

Марсіяни були оголошені мало не національною цінністю. Радянських учених звинувачували в заздрощах, у марксистській обмеженості і доктринерстві.

Науковим міркуванням протиставляли безперечність фотодокументів, свідчення очевидців і самий факт існування трьох живих марсіян у столиці країни.

У журналах стали друкувати інтерв'ю з ученими. Деякі з них доводили, що, наприклад, риби, пристосовуючись до життя у водному середовищі, набувають однакової веретеноподібної форми, або летючі тварини обов'язково в тій чи іншій формі набувають крил, отже й організм з вищою психікою повинен мати анатомічну будову людини, як єдину раціональну для такої форми існування. Мурахи, які, на думку багатьох, мають високий інтелект, ніколи не могли і не змогли б через свою будову дійти до вершин техніки й культури.

Галас довкола марсіян досяг вершини, коли несподівано на захист прихідців став святий престол у Римі.

Папа у спеціальному посланні проголосив, що прихід марсіян на землю є виявом божої волі. Свята церква, говорилося в посланні, давно полишила вороже ставлення до справжньої науки, у чому звинувачували її ще з часів Галілея і Джордано Бруно.

Люди, які вірять в бога і спасителя нашого Ісуса Христа, можуть у наші часи поєднувати віру з науковим уявленням про Всесвіт. Блискучим підтвердженням цьому є абат Ле-Матр, видатний астроном і вірний слуга церкви.

На кінець послання намісник бога послав марсіянам своє пастирське благословення. Ця заява святого отця була підхоплена клерикальною і теософською[4] пресою багатьох країн і ще більше зміцнила віру одних і збудила гостру цікавість інших до таємничих прихідців.

З ініціативи однієї газетки преподобний Ієремія, шериф Джемс і полісмен Роб Робінзон були проголошені волхвами. Це підкріплювалося тим, що всі троє походили з міста, яке носило священне ім'я Віфлієма.[5]

У газетних нарисах Малюка Джона наділяли надзвичайними моральними якостями і благочестям, що здивувало навіть його самого, але нарешті він у це повірив.

Другого полісмена Гаррі О'Кнела забули, мабуть, через те, що волхвів було тільки троє, а може, тут стало на заваді його ірландське походження. Довідавшись про це, Гаррі напився, бешкетував у барі і на всі заставки кляв свого шефа, господа бога і всіх марсіян, через що позбувся служби.

Коли ажіотаж досяг вершини, було оголошено, що 1 серпня відбудеться перший прилюдний виступ, вірніше, показ марсіян, на якому виступить з проповіддю епіскоп, а відомий професор прочитає лекцію.

Неймовірно дорогі квитки були розпродані за кілька годин.