Мiстер Мерседес
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Bill Hodges Trilogy #1
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-7662-1
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Мiстер Мерседес». Краткое содержание книги:
Спогади про нерозкритий злочин не дають спокою колишньому поліцейському Біллу Ходжесу. Він мав упіймати злочинця, який на вкраденому «мерседесі» навмисне вбив та покалічив десятки людей, але… Одного дня Білл отримує листа від того самого таємничого вбивці. Він обіцяє, що наступного разу жертв буде більше! Це був тільки початок… Білл знову повертається до роботи. Ставки в цій смертельній грі надто високі…
Він заходить на сайт міської газети і відкриває кілька репортажів про побоїще перед Міським Центром. Того, що йому треба, нема в опублікованому під лячним заголовком одинадцятого квітня 2009 року першому повідомленні, немає і в набагато розлогішому репортажі, який вийшов у недільному випуску дванадцятого квітня. Воно знаходиться у понеділковому числі газети: фотографія кермового колеса покинутого автомобіля-вбивці. З обурливим надписом: ВІН ДУМАВ, ЩО ЦЕ ЗАБАВНО. У центрі керма — приліплений поверх емблеми «мерседеса» жовтий смайлик. Того типу, що в темних окулярах і з оскаленими зубами.
У поліції дуже лютувалися через це фото, тому що відповідальні за справу детективи — Ходжес і Гантлі — прохали газетників не демонструвати цю іконку-усмішку. Редактор потім, пригадує Ходжес, улесливо вибачався. Непорозуміння вийшло, казав він. Такого більше не повториться. Обіцяю. Чесне скаутське.
— Помилково, щоб мені всратися, — пам’ятає він, як клекотав Піт. — Зняли фото, яке додасть лише дещицю стероїдів до їхнього вислосракого накладу, і таки надрукували його, мудаки.
Ходжес збільшує цей кадр, аж поки та оскалена усмішка не заповнює весь екран його комп’ютера. «Отакий-от знак звіра, — думає він. — У стилі двадцять першого століття».
Цього разу номер, по якому він телефонує швидкісним набором, належить не приймальні Департаменту поліції, а мобільному Піта. Старий напарник відповідає вже на другому гудку:
— Йо, це ти, старий-терпкий напарнику. Як там з тобою поводиться пенсійне життя?
Голос у нього зраділий, і це змушує Ходжеса посміхнутись. І заодно відчути себе винним, хоча думка про те, щоб увімкнути задню, зовсім не спливає йому до голови.
— Я в порядку, — відповідає він, — але скучив за твоїм жирним, гіпертонічним обличчям.
— Авжеж, твоя правда, — каже той. — А ще ми перемогли в Іраку.
— Богом присягаюся, Піте. Як щодо разом пообідати, потеревенити. Ти вибираєш місце, я плачу.
— Звучить заманливо, але я сьогодні вже поїв. Як щодо завтра?
— У мене щільний графік, приїде Обама питатися моєї поради по бюджету, але, гадаю, я зможу перепризначити деякі зі справ. Залежить, як у тебе виходитиме.
— Та ну тебе нахер, Керміте.
— Такі вирази тобі личать набагато краще?
Ці підначки — стара пісня з простими словами.
— Як щодо «ДеМазіо»? Тобі завше подобалося це місце.
— «ДеМазіо» годиться. Опівдні?
— Домовилися.
— А ти певен, що маєш зайвий час для такого старого курваля, як я?
— Біллі, тобі навіть не треба питатися. Хочеш, я приведу Ізабель?
Він не хоче, але каже:
— Якщо тобі хочеться.
Дещо зі старої телепатії, мабуть, іще працює, бо після короткої паузи Піт каже:
— Либонь, ми влаштуємо чисто парубоцьку гулянку цього разу.
— Як тобі завгодно, — каже Ходжес з полегшенням. — Чекаю з нетерпінням.
— Я теж. Приємно було почути твій голос, Білле.
Ходжес вимикає зв’язок і ще якийсь час дивиться на оскалене в усмішці лице. Воно заповнює весь екран його комп’ютера.
— 10 —
Того вечора він сидить у кріслі «Лей-Зі-Бой», дивиться випуск новин об одинадцятій. Схожий у своїй білій піжамі на якогось переобтяженого вагою привида. Крізь поріділе волосся м’яко блищить його скальп. Головна новина — про бурову платформу «Глибоководний горизонт», яка розлила нафту в Мексиканській затоці й нафта все ще фонтанує[54]. Ведучий передачі каже, що під загрозою поголів’я блакитного тунця, що в штаті Луїзіана на ціле покоління може бути зруйнована вся індустрія з видобутку й переробки морепродуктів. Збурений в Ісландії вулкан (з назвою, яку ведучий переіначує на «Іджа-філ-кул») і досі перешкоджає трансатлантичним авіасполученням[55]. У Каліфорнії поліцейські повідомляють, що, можливо, в них є зрушення у справі серійного вбивці на прізвисько Зловісний Соня. Жодних імен, але підозрюваний («крутий» — думає Ходжес) описується як «акуратний, привітний афроамериканець»[56].
Ходжес думає: «От якби хтось тепер упакував і Шляхового Джо. Не кажучи вже про Усаму бен Ладена».
Дедалі розпогоджується. Дівчина, яка веде прогноз погоди, обіцяє тепло і сонячне небо. Час діставати купальні костюми.
— Хотілось би мені побачити тебе в купальному костюмі, милочко, — промовляє Ходжес і вимикає пультом телевізор.
Він дістає з шухляди батьківський «Сміт & Вессон», дорогою до спальні розряджає його і ховає в сейф поряд із «Глоком». Протягом останніх двох-трьох місяців він провів багато годин зацикленим на цьому «Вікторі .38», але сьогодні, замикаючи у сейфі револьвер, він це робить майже несвідомо. Зараз він думає про Шляхового Джо, хоча й не зовсім про нього; тепер Джо чиясь інша проблема. Як і той Зловісний Соня, привітний афроамериканець.
54
«Deepwater Horizon» — побудована у 2001 році компанією «Hyundai» нафтова платформа, яка 2009 р. пробурила в дні Мексиканської затоки найглибшу на той час у світі свердловину завглибшки 10 680 м; 22.04.2010 платформа загорілася, вибухнула й затонула, до аварійного закупорювання свердловини 15 липня в море виливалося близько 700 тонн нафти на добу.
55
Eyjafjallajökull (Ейяф’ятлайокютль) — вулкан за 200 км південніше м. Рейк’явіка, столиці Ісландії; останнє виверження відбулося 15.04.2010 р. і спричинило закриття повітряного простору частини Європи.
56
Grim Sleeper — серійний убивця, який позбавляв життя жінок у Лос-Анджелесі з середини 1980-х рр., ним виявився 57-річний чорношкірий механік; досудове слідство тривало чотири роки, суд призначено на літо 2014-го.