Зима наближається
- Автор: Каспаров Гарри Кимович
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-0483-6
- Переводчик: Ярослав Лебеденко
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Зима наближається». Краткое содержание книги:
Цей закон у певному сенсі став для Браудера інструментом відплати, і спочатку до його чорного списку потрапили лише ті російські посадовці, які були прямо причетні до переслідування та смерті Магнітського. Показово, що адміністрація Обами від самого початку виступала проти цього закону й підписаний він був лише в межах законопроекту, внесеного до палати представників. Цей законопроект також нормалізовував торговельні відносини з Росією, що раніше певним чином обмежувалися відомою поправкою Джексона-Веніка 1974 року.
Навіть після вторгнення в Україну 2014 року адміністрація Обами дотримувалася, на диво, обережної позиції Європи щодо застосування санкцій проти Росії та союзників Путіна. Незважаючи на величезну підтримку обома партіями Конгресу більш активних дій, — зокрема щодо постачання Україні озброєння та навчання її військових, — Обама продовжував вторити Меркель, Оланду та іншим європейським лідерам, які говорили про «пошук мирного рішення», коли війна вже йшла повним ходом. Вони наполягали на зверненні до Путіна як до доброчесного учасника переговорів навіть після того, як у березні 2015-го він сам із задоволенням визнав, що брехав про роль російських військ у захопленні Криму роком раніше.
Я не вірю, що Меркель та Обама такі забудькуваті, особливо Меркель, яка народилася в комуністичній Німецькій Демократичній Республіці. Тож єдиним поясненням є те, що вони все ще вважають Путіна проблемою такої політичної гостроти, що просто легше її не помічати. І в цьому навіть може бути сенс особисто для них на деякий час. Мабуть, бажають лише відтермінувати повну катастрофу, поки спокійно не підуть із посади й не залишать розбиратися з Путіним своїм наступникам. У будь-якому разі це є моральною капітуляцією, що веде до дуже реальних і серйозних утрат.
1
КІНЕЦЬ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ ТА РОЗПАД СРСР
Усередині літа 1989 року я дав довге інтерв’ю журналу, що просто-таки уособлював загниваючий Захід в уяві радянських людей, — «Плейбою». Але в Радянському Союзі подив викликала не лише назва журналу, у якому вийшло інтерв’ю. Незважаючи на дедалі ширшу атмосферу гласності, відкритості між Америкою й СРСР та поступовий відхід від політичних репресій за часів перебудови Михайла Горбачова, моя щира критика радянського суспільства, а особливо моє захоплення Америкою й американцями стали чимось скандальним. Тоді здавалося ще малоймовірним, що через п’ять місяців, 9 листопада, упаде Берлінська стіна, а вже місяць по тому Горбачов та президент Джордж Буш-старший проголосять, що СРСР та Сполучені Штати більше не вороги. Але навіть за таких швидких змін навколишньої дійсності мої тодішні коментарі здалися декому в Кремлі схожими на зраду.
«ПЛЕЙБОЙ»: «Ви говорите, як американець. Американці завжди прагнуть перемоги».
КАСПАРОВ: «Це типова людська риса, і це доводить, що американці є дуже близькими до істинної природи людини».
Для радянських чиновників, просякнутих міфом про моральну перевагу комунізму й радянської людини, подібні коментарі були доволі серйозними. У нинішньому світі це може здаватися дивним, а то й катастрофічно жорстоким, але соціалістична ідеологія та моральність становили дуже вагому частину арсеналу Холодної війни. Коли радянські спортивні функціонери напустилися на мене за бажання залишити в себе призи за шахові перемоги, вони проклинали не лише мою непокору, але й відсутність у мене соціалістичної солідарності. Слова про те, що сусіди в Баку сприймуть моє бажання володіти виграним у Німеччині «Мерседесом» як нормальне та здорове, уважали тоді радикальними та підривними.
Звісно, моє інтерв’ю не стало аж таким публічним скандалом, як поява оголеною в тому самому журналі російської актриси Наталії Негоди на початку року, після її ролі в стрічці «Маленька Віра», що шокувало ханжеське радянське суспільство. Її фото та моє інтерв’ю у виданні, що було все ще забороненим у СРСР, а також спровоковані ними сконфужені відгуки чітко характеризували період перебудови. Пробні кроки нашої країни до більшої відкритості піддавали танталовим мукам, але ми й раніше знали, що нас можуть покарати, а реформи згорнути. На той час більше не було жодних чітких правил і все більше й більше людей знаходили в собі сміливість перевіряти, де саме проходять межі в цей момент.