Чорнильна кров
- Автор: Функе Корнелия
- Серия: Tintenwelt-Trilogie #2
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Теза
- ISBN: 978-966-421-066-6
- Переводчик: Любомир Український
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Чорнильна кров». Краткое содержание книги:
У книжці «Чорнильна кров» Вогнерукий — вогнедув вичитаний із чорнильного світу, зневірився, що коли-небудь повернеться до коханої Роксани. Та якось він знаходить горе-поета, який зачитує його назад у книжку. Слідом до нечувано лихого чорнильного світу потрапляють Меґі та її рідні. Страшна оповідка проковтує їх.
Але чи відпустить?
Вогнерукий нічого не відповів. Що ж тут скажеш? Що вони — частина історії, яку написав Феноліо. Чорний Принц і не повірив би, що існують тексти, які вирішують і його долю, тексти — невидимі шляхи, від яких не втекти.
Ведмідь бурчав крізь сон, Роксана неспокійно повернула голову. Вона тримала руку Вогнерукого, наче хотіла взяти його з собою у свої сни.
— Ти сказав хлопцеві, що ви повернетеся в замок, — сказав Принц. — Можете піти з нами.
— Ви хочете в Сутінковий замок? Навіщо? Штурмувати з цими кількома розбійниками? Чи, може, розповіси Змієголову, що він упіймав не ту людину? З ось цим на носі. — Вогнерукий застромив руку між ковдри, які лежали на землі, і витягнув маску птаха: сойчине пір'я пришито до порепаної шкіри. Натягнув маску на порубцьоване обличчя.
— Багато хто з нас носив цю маску, — сказав Принц. — І тепер вони знову хочуть повісити невинного за те, що ми зробили.
— Це не лише ваші крадіжки, це вигадки Феноліо! — вигукнув Вогнерукий роздратовано. — Принце, ти не можеш врятувати Чарівновустого — загинеш разом з ним. Чи віриш, ніби Змієголов його відпустить, бо ти вирішив здатися?
— Ні, я не такий дурень.
— Твої неписані правила… — простогнав Вогнерукий. — Ти навіть не знаєш Чарівновустого! Як ти можеш померти за когось, кого навіть не знаєш?
— А за кого помер би ти? — запитав Принц у відповідь.
Фарид побачив, як Вогнерукий подивився на спляче Роксанине обличчя, а тоді на нього, і заплющив очі.
— Ти помер би за Роксану, — почув він Принців голос.
— Можливо. А можливо, й ні. В тебе багато шпигунів у Сутінковому замку?
— Авжеж. Дівчата на кухні, конюхи, кілька вартових, хоча вони дуже дорогі, але найкорисніше — сокільник Змієголова час від часу посилає новини птахами. Я відразу дізнаюся, якщо вони визначать день страти. Відтоді як ти зіпсував Змієголову мою страту, він більше не влаштовує таких вистав на площах. Він все одно ніколи не любив видовищ. Страта для нього — серйозна справа.
Усе втрачено
Війна! Війна!
О янголе, спаси!
На жаль, війна. І в ній
не хочу бути винним я.