Поліція
- Автор: Несбё Ю
- Серия: Инспектор Харри Холе #10
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6908-5
- Переводчик: Марія Козлова
- Жанр: Полицейские детективы
Электронная книга - «Поліція». Краткое содержание книги:
Офіцера поліції знаходять мертвим на місці давнього вбивства, у розслідуванні якого він брав участь. Коли те саме трапляється з двома іншими поліцейськими, стає зрозуміло, що це не випадковість. До того ж ці давні справи не було розкрито. Нові вбивства скоєно з жахливою жорстокістю, а у поліції немає жодних припущень. І що найгірше: вони втратили свого кращого слідчого — Харрі Холе, який пішов з поліції, щоб викладати у Поліцейській академії…
Харрі, затягуючись, примружив очі, щоб кінчик сигарети, що горить, не порушив його нічного зору.
— Що скажеш на це, пане начальнику поліції?
— Я скажу — дякую, Харрі. Спасибі, що допоміг мені прийняти рішення про розформування усієї групи. Це буде зроблено завтра ж, рано-вранці.
— Значить, ти стверджуєш, що ніколи не зустрічався з Рене Калснесом?
— Не намагайся застосувати до мене цю техніку ведення допитів, Харрі, це я привіз її до Норвегії з Інтерполу. Усі можуть випадково наштовхнутися на фотографії педиків в Інтернеті, вони скрізь. А нам не потрібні слідчі групи, які використовують подібні прийоми як версії при веденні серйозних розслідувань.
— Ти не натикався, Бельмане, ти платив за ті фільми своєю кредитною карткою і закачував їх на свій комп’ютер.
— Агов, чоловіче, ти що, не чуєш мене? Ти до заборонених справ уліз, я бачу? Якщо ти закачуєш фотографії з місця злочину у свій комп’ютер, це не означає, що ти вбивця. І якщо жінка збуджується від думок про насильство, це не означає, що вона хоче бути зґвалтованою!
Бельман переніс через огорожу другу ногу. Тепер він стояв на іншому боці. Вислизнув. Поправив куртку.
— І остання добра порада, Харрі. Не чіпай мене. Якщо не хочеш неприємностей собі. Собі і своїй бабі.
Харрі бачив, як спина Бельмана зникає в темряві стадіону, тепер йому були чутні тільки тверді кроки і їх приглушена луна, що розноситься між трибунами. Харрі кинув недопалок і наступив на нього. Щосили спробував втерти його у бетон.
Розділ 39
Харрі відшукав заїжджений "мерседес" Ейстейна Ейкелана на стоянці біля північної сторони Центрального вокзалу Осло. Таксі стояли кругом і були схожі на караван, що зупинився на ночівлю, ставши в коло, щоб легше було оборонятися від апачів, податкової інспекції, конкурентів з дешевшими тарифами і всіма тими, хто прийшов, щоб відібрати те, що, на їх переконання, по праву належить їм.
Харрі всівся на переднє сидіння.
— Багато у тебе роботи було сьогодні ввечері?
— Не прибирав ногу з газу ні на секунду, — відповів Ейстейн, обережно узяв губами мікроскопічну самокрутку і випустив дим у дзеркало заднього виду, в якому відбивалася зростаюча черга.
— Скільки годин у зміну в твоїй машині знаходиться платний пасажир? — запитав Харрі, виймаючи пачку сигарет.
— Так мало, що я подумую, чи не включити мені зараз лічильник. Ой, ти що, читати не вмієш? — Ейстейн вказав на табличку "Паління заборонено", наліплену на кришку бардачка.
— Мені потрібна порада, Ейстейне.
— Ось я тобі й кажу: ні, не одружуйся. Хороша молодичка, ця Ракель, але шлюб — це біда, а не радість. Послухайся старого мудрого лиса.
— Ти ніколи не був одружений, Ейстейне.
— Ось про це я й кажу.
Шкільний друг блиснув жовтими зубами на худому обличчі і труснув головою так, що рідкий хвіст стьобнув по підголовнику крісла.
Харрі прикурив.
— Коли я думаю про те, що запросив тебе у свідки…
— Свідки мають бути зібраними, а як же на весіллі не напитися? Весілля без п’янки — як тонік без джину.
— Гаразд, але мені потрібна порада не з приводу шлюбу.
— Викладай, Ейкелан слухає.
Сигаретний дим дер горло Харрі. Слизова оболонка вже відвикла від двох пачок сигарет на день. Він прекрасно знав, що Ейстейн не зможе дати йому ніякої поради з цієї справи. Як і з іншої. У будь-якому разі, ніякої гідної поради. Його доморощена логіка і життєві принципи настільки нефункціонально вирішували насущні питання, що могли б спокусити тільки особливо зацікавлених людей. Основними конструкціями будівлі Ейкелана були алкоголь, холостяцьке існування, дівчата нижчого штабу, допитливий розум, яким він, на жаль, дуже рідко користався, певна гордість і здатність до самообмеження, яка виражалася в тому, що більшу частину часу він проводив за кермом таксі, а не за чаркою. Він умів сміятися в обличчя життю і дияволові, чим захоплював навіть Харрі.
Харрі зробив вдих:
— Я підозрюю, що за вбивствами поліцейських стоїть поліцейський.
— Так кинути його за ґрати! — сказав Ейстейн, спльовуючи тютюнову крихту. Несподівано він стрепенувся: — Ти сказав — убивства поліцейських? Ті самі вбивства поліцейських?!
— Ага. Проблема полягає в тому, що, коли я заарештую цю людину, вона потягне мене за собою.