Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)
- Автор: Ільюшин Ігор
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Києво-Могилянська Академія
- Жанр: История
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)». Краткое содержание книги:
На третьому етапі, зі вступом на територію округу радянських військ, аківські загони «легалізовувалися», виступаючи як господарі цих земель. Фактом боротьби проти німців на Львівщині поляки демонстрували «Радам», що вважають цю територію своєю, а нав’язуючи з Червоною армією співпрацю, прагнули довести, що розглядають останню лише як союзника у боротьбі за визволення всієї Польщі[712].
З метою проведення диверсійних акцій, а також боротьби з відступаючими тиловими німецькими військовими частинами польське командування Львівського округу планувало утворити чотири збройні угруповання, які б складалися з раніше сформованих тут лісових загонів, зокрема:
1. Угруповання «Схід» (910 осіб) під командуванням підполковника Ф. Рекуцького («Бата»). Воно мало складатися з 3-х груп і дислокуватися в лісах на відстані близько 30 км на схід від Львова. Центральну групу, що розташовувалася в селах Білка Шляхетська і Білка Крулевська, а також у селах району м. Вінніки, становили чотири ескадрони 14-го полку уланів на чолі з поручником М.-Б. Чайковським («Томашем»). До північної групи, розташованої за р. Пелтів, входило дві роти 19-го піхотного полку під командуванням поручника С. Коласінського («Шміга»). До південної — в околицях села Ханачов — три роти 40-го піхотного полку на чолі з майором А. Савицьким («Млотом»). Відстань між північною і південною групами мала становити не більше 20 км.
2. Угруповання «Південь» (150 осіб) під командуванням капітана К. Борковеця («Зена»). До його складу мали увійти дві роти 40-го піхотного полку. Угруповання розташовувалося в селах району м. Зубжа.
3. Угруповання «Захід» (550 осіб) на чолі з капітаном Я. Кожиком («Карським»). В угруповання входило п’ять рот 19-го і 26-го піхотних полків, які розташовувалися у місцевості на захід від Львова.
4. Угруповання «Сян» (600 осіб) під командуванням капітана В. Шредзького («Сулими»). Воно мало складатися з п’яти рот 26-го піхотного полку і дислокуватися в районі західніше м. Грудек Ягеллонський.
Директивою командувача Львівського округу передбачалося також створення окремого угруповання «Північ» на базі так званої 4-ї роти 19-го піхотного полку капітана Ю. Бистроня («Годземби»), що діяла в околицях м. Нароль.
Командування над загонами, зосередженими у самому Львові, брав на себе командувач так званої 5-ї піхотної дивізії АК підполковник Червінський[713].
Директива з’явилася надто запізно, щоб бути виконаною. По-перше, виявлялися непотрібними диверсії на шляхах сполучень. Коли, наприклад, патруль підпоручника К. Демського («Гловача») з Мостиського району 22 липня висадив у повітря між станціями Хорошниця і Судова Вишня залізничну колію, то через декілька днів її довелося ремонтувати радянським військам. Навпаки, завданням аківських загонів мало бути тепер збереження від знищення відступаючими німецькими військами всього, що можна було. Саме з цієї причини директивою заборонялося проведення диверсійних акцій у Львові. Хоча мінування доріг, розкидання шипів на шляхах, де мали проходити війська противника, призводили до пошкодження німецьких транспортних засобів або перешкоджали їхньому вчасному і організованому відступу (у всякому разі ставилася саме така мета), проте подібні дії ускладнювали і наступ радянських військових з’єднань. Утім цих диверсій було не так багато і здійснили їх польські загони вже західніше Львова, в районах міст Грудек Ягеллонський, Мостиська, Рудки та Комарне[714].
По-друге, через розпорошеність партизанських сил і швидкий наступ Червоної армії полякам не вдалося утворити не лише жодного з передбачених директивою 4-х великих військових угруповань, але виявилося неможливим сформувати навіть більшість лісових загонів. Тому реальний перебіг операції «Бужа» у Львівському окрузі АК дуже відрізнявся від запланованого польським командуванням сценарію.
712
MiD WIH. Zarządzenie wykonawcze do akcji «Burza» ppłk. Czerwińskiego z 15.VII.1944 r. — Sygn. III/33/38. — K. 100.
713
MiD WIH. — Sygn. III/33/38. — K. 99–121.
714
Węgierski J. Armia Krajowa na zachód od Lwowa. — Kraków, 1993. — S. 151–152, 159–160.