Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Перший вже знову був на ногах. Той, який отримав ланцюгом по обличчю, все ще корчився на землі. Інший віддихувався, притискаючи рукою посередині живота, перекотився на ноги і жадав помсти. Четвертий і п'ятий зайшли з обох сторін.

Двом вже битим не терпілося приєднатися до бійки. І ось вже вчотирьох вони накинулися одночасно. Занадто багато рук одночасно намагалися схопити ланцюг Річарда, щоб йому вдалося перешкодити піймати його.

Коли він спробував відкинути ланцюг подалі від їх досяжності, один з них стрибнув і зумів міцно вхопитися за ланцюг обома руками.

Річард крутанувся і своєю ногою підкосив одного з решти за ноги. Той з силою гепнувсявся на плече. Двоє інших схопилися за ланцюг і, рикнув від надзвичайної натуги, смикнули її назад. Послаблений ланцюг миттєво туго натягнувся.

Відчувши раптовий поштовх і не дозволяючи себе розірвати, Річард кинувся вперед, перекидаючись тілом. Біль від задухи в горлі була настільки жорстокою, що з секунду він думав, що залізний нашийник зламав його трахею.

Скориставшись заминкою Річарда, поки він боровся з власним почуттям паніки, один з нападників вдаривв його по ребрах. Йому здалося, що від удару зламалося ребро. Річард спробував подалі відкотитися від них, але вони знову смикнули ланцюг з іншого боку, вивертаючи нашийник на іншу сторону. Залізо обпалювало, встромилася в шкіру.

Охоронці залишалися неподалік, спостерігаючи за ними. Вони ніяк не прагнули втрутитися. Зрештою, вони були на боці команди імператора.

Коли ланцюг уже туго натягнулася, Річард схопився за неї, став на коліна і спробував стримати натяг і не дати нападникам переламати ланцюгом і нашийником його шию. Троє з них потужно потягнули. Їм вдалося повалити Річарда на спину.

На його обличчя спрямувався чобіт. Річард ухилив голову якраз вчасно. Полетів пил і бруд. Кулаки і чоботи кинулися до нього з усіх боків.

Утримуючи ланцюг однією рукою, Річард скористався іншою, щоб врізати одному з них. Він блокував удар від іншого і ліктем тицьнув у стегно третьому, на якусь мить змушуючи його опуститися на коліно.

І все ж, з якою б швидкістю він не відбивав їх удари, вони продовжували сипатися градом. Оскільки нападники не послаблювали натяг ланцюга, у нього не було достатньої маневреності, та й він не міг наважитися випустити ланцюг зовсім.

Річард цілком занурив себе в оборону присідаючи, захищаючи себе посередині, залишаючи себе настільки найменшою мішенню, наскільки він міг, намагаючись отримати максимальне управління ланцюгом, наскільки він міг.

Один з них заносить руку і спрямовує її в удар. Річард відпускає ланцюг і використовує ліве передпліччя, щоб відхилити удар. У той же самий час він проникає всередину області захисту людини і таранить ліктем в щелепу нападника і проламує силою його кістку. Людина відсахується назад.

Тепер, маючи послаблення в ланцюзі, Річард ухилився від удару і штовхнув збоку в коліно людини.

Удар був досить нищівним, щоб змусити того заволати від болю і щоб той почав шкандибати назад в спробі уникнути небезпеки, але Річард миттєво скористався можливістю пнути іншого в бік коліном, щоб потім підкосити його ногою.