Загублений світ

Відплиття

Човен залишив позаду тропічну річку і рушив у темряву. Стукіт двигунів відбивався луною у стінах печери, коли Торн вів човен швидкою припливною течією. Зліва від них був водоспад, крізь каскад води пробивався сонячний промінь. А потім вони прорвалися за межі високих скель та гуркоту прибою у відкритий океан. Келлі радісно закричала і обійняла Арбі. Той скривився та усміхнувся.

Левін озирнувся на острів.

— Мушу визнати, я ніколи не думав, що ми це зробимо. Але виходячи з того, що на місці є камери та робочий канал зв’язку, я очікую, що ми продовжимо збирати дані, доки нарешті не отримаємо відповідь на питання про причини вимирання видів.

Сара Гардінг глянула на нього.

— Можливо. А може, й не отримаємо.

— Чому? Це ж ідеальний Загублений Світ.

Вона здивовано глянула на нього.

— Нічого подібного, — відповіла вона. — Тут забагато хижаків, хіба не пам’ятаєш?

— Ну, це може здаватися, але ми не знаємо…

— Ричарде, — сказала вона. — Ми з Іяном переглянули записи. Багато років тому на цьому острові зробили помилку. Ще тоді, коли працювала лабораторія.

— Яку це?

— Вони створювали дитинчат динозаврів, але не знали, чим їх годувати. Певний час їм давали козяче молоко, це дуже добре. Воно є гіпоалергенним. Але коли хижаки підросли, їх почали годувати екстрактом тваринного білка — подрібненої баранини.

— І що з цим не так? — спитав Левін.

— У зоопарках ніколи не використовують баранину, — відповіла вона. — Через ризик інфекції.

— Інфекції,— тихо повторив Левін. — Якої інфекції?

— Пріони, — відповів Малкольм з іншого кінця човна.

Левін мав спантеличений вигляд.

— Пріони, — сказала Гардінг, — це найпростіші хвороботворні організми, ще простіші, ніж віруси. Це просто фрагменти білків. Вони настільки прості, що навіть не можуть вторгнутися в тіло — лише коли їх ковтають. Але після того, як їх один раз з’їдять, вони спричиняють хвороби: свербець у овець, сказ у корів, і куру, хворобу мозку, в людини. А в динозаврів виникла пріонна хвороба під назвою DX від поганої партії екстракту овечого білка. Лабораторія боролася з цією хворобою багато років, намагаючись її позбутися…

— І ви кажете, що їм це не вдалося?

— Якийсь час здавалося, що в них все вийшло. Динозаври процвітали. Але потім щось трапилося. Хвороба почала поширюватися. Пріони виділяються з послідом, тож, можливо…

— З послідом? — перепитав Левін. — Компі їли послід…

— Так, усі компі інфіковані. Компі — сміттярі, вони поширюють білок, коли їдять туші мертвих тварин, і інші сміттярі теж заражаються. Зрештою, всі раптори були інфіковані. Раптори нападають на здорових тварин — не завжди успішно. Один укус, і тварина стає інфікованою. І так, крок за кроком, інфекція знову поширилася по всьому острову. Ось чому тварини вмирають рано. А рання смерть дозволяє підтримувати значно більшу популяцію хижаків, ніж можна було б очікувати…