Термінатор

— Мамо, матусю, нам зараз потрібна конструктивніша розмова. Як на мене, стать людини тут ні до чого.

Він повернувся до Дайсонів:

— Вона ще не зовсім заспокоїлася.

І знову звернувся до Сари:

— Ми так і не надумали, як усього цього запобігти, так? Але ми вже намагаємося зробити це, — зніяковіло докинула Таріса. — Я хочу сказати, ми спробуємо змінити перебіг подій. Хіба ні?

Дайсон підвівся.

— Саме так! Я не стану завершувати роботи над новим мікропроцесором! Усе! Я виходжу з гри. Завтра звільнюся з «Кібердайн». Краще торгуватиму нерухомістю!

— Цього недостатньо.

Дайсон благально вигукнув:

— Послухайте, я зроблю усе, чого ви хочете, аби мої діти росли спокійно!

— Ніхто не повинен продовжувати твою роботу, — сказав кіборг.

— Так-так, звичайно. Ви маєте рацію. Ми повинні знищити лабораторне устаткування, документацію, дисководи — все, що там є. Усе! До біса! — це проговорив Дайсон.

Таріса взяла його за руку, і Дайсон звів на неї очі. Він ніколи ще не дивився на дружину з такою любов’ю.

Потім у дворі Дайсона, у баку для сміття, запалало багаття. І до нього полетіли теки з документами. Термінатор хлюпнув у багаття бензину, і вогонь зметнувся догори, освітивши його обличчя пекельним полум’ям.

Сара, Дайсон, Таріса і Джон принесли з кабінету цілу купу матеріалів: документи, записи, оптичні диски. Навіть діти долучилися до роботи. Усе полетіло у вогонь. Дайсон кинув туди модель мікропроцесора. При цьому погляд його був незворушним. Він дивився у багаття, де горів увесь його світ. Потім Дайсона раптом осяяло.

— А ви знаєте про мікросхему?

— Про яку? — здивувалася Сара.

— Про ту, що лежить у сейфі «Кібердайн». — Дайсон повернувся до Термінатора: — Вона, напевне, з такого ж робота.

Кіборг подивився на Сару.

— Головний процесор першого термінатора, — додав він.

— Я так і думала… Прокляття! — пробуркотіла вона.

— Нам не веліли запитувати, звідки це все. Я думав, це японці… Чорт, не знаю, про що я думав! Мені не хотілося з’ясовувати. Це приголомшлива річ. Вона відкрила перед нами нові обрії, про які навіть не підозрювали. Усю мою роботу побудовано на ній…

— Її потрібно знищити, — сказав Термінатор.

Сара стисла руку Дайсона. В її очах відбивалося полум’я.

— Ти можеш провести нас повз охорону?

— Так, напевне. Коли?

Дайсон прочитав відповідь на обличчях своїх нових знайомих.

— Зараз? — Він зітхнув. — Так, ви маєте рацію.

Він повернув голову і глянув на дружину. На її обличчі текли сльози, але погляд був рішучим і ясним. Таріса поклала руку йому на плече і сказала:

— Майлзе, я дуже боюся. Це правда. Але ще більше я боюся, що ти не підеш.

Він кивнув. Звичайно, вона мала рацію. Сара запитала Термінатора: