Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9502-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.
За його словами, інцидент трапився через те, що «на мосту був закладений, очевидно вночі, керований фугас».
Поблизу с. Широкине (під Маріуполем, Донецька обл.) 5 квітня на протитанковій міні підірвався позашляховик з українськими бійцями, внаслідок вибуху двоє службовців загинули, одного поранено. Про це в ефірі «112» повідомив речник АП з питань АТО Олександр Мотузяник.
6 квітня 2015 року
Ірина Вовк. «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»
ДМИТРО СВІДЕРСЬКИЙ («ЖИГАН») (15.10.1994 — 06.04.2015). 81 ОЕАМБр
Діма не любив ходити у формі серед цивільних; та й навіть якщо «там» мав день-два на відпочинок, то скидав кітєль й одягав футболку. «Кому треба, той і так знає, що я служу в зоні АТО, чого хвалитися?» — казав хлопець.
Романові Діма також намагався багато про фронт не казати — більше все тримав у собі. А приїхав додому в березні, одразу після аеропорту, і вони з братом дуже довго сиділи за розмовою на кухні.
— Я лише почула, як Діма каже: «розчарування...», а після довгої паузи додав: «Немає державників, немає очільників, за кого б вартувало там стояти; а я стою лише заради вас — своєї сім’ї», — пригадує Катя, ніби добираючи кожне слово. — Діма був для Роми стоп-кран: виваженіший, спершу добре подумає, а тоді зробить, бо Рома спершу робив, а потім думав. І досі Рома каже після своїх часом необдуманих вчинків: «Був би Діма живий, я б уже від нього дістав», або: «Діма б мені не дав цього зробити, він би мене зупинив». Ромі зараз дуже тяжко... бо вони всюди були разом, ще навіть чоловік розповідав, як підлітками були й ввечері з дівчатами ходили на побачення, то один одного під під’їздом чекали, щоб додому прийти удвох. І досі Рома шкодує, що він не поїхав з ним, навіть не від військкомату, а просто не поїхав — добровольцем там чи волонтером, байдуже, просто що не був біля нього. Він навіть... каже Рома, що брат загинув через те, що все життя вони були разом, а війна їх розлучила: один поїхав воювати, а інший зостався вдома. І так сталося, думає Рома, що розлучила війна їх назавжди...
— Діма багато не встиг, а так багато хотів. Сарай хотів побудувати там, де вони жили... А ще казав: «Ах, Роман не почистив вам коври, я от повернуся з АТО й обов’язково ті коври вам почищу, бабусю, обов’язково». Але не вернувся. Хотів гарну роботу мати, сім’ю, — такі звичайні людські плани на майбутнє, — хлопчачі, чоловічі, прості й буденні, — йому так хотілося жити, хотілося бути. Недожив, недобув наш Діма. Недобув...
Перед смертю Діма ще встиг поговорити з матір’ю. Не прощався, і навіть голос не задрижав — він питав... про млинці.
— Мамо, привіт! Ану скажи, як мені тут блінчики приготувати? — сміявся хлопець. — Бо я хочу нам із хлопцями обід гарний влаштувати.
— Ох, синку, добре, що з такими питаннями ти мені дзвониш, — тішилася мати. — Записуй, що за чим.
Бабуся думає, що це він так хотів рідних відволікти, аби вони не питали про всі ті жахи, які він пережив і набачився.
Відчайдуха «Жиган», який дивом вийшов із пекла аеропорту й попри все пережите продовжив службу, загинув через два місяці після ДАПу — підірвався під Авдіївкою. Після вибуху на мінному полі пораненого хлопця перевезли до лікарні тодішнього Красноармійська (нині — Покровська), а потім — у Дніпро. Але не врятували...
Зведення новин
За минулу добу внаслідок бойових дій 4 військовослужбовців загинули, 1 отримав поранення.
Крім цього в районі селища Широкине на міні підірвався позашляховик ЗСУ внаслідок чого двоє українських військовослужбовців загинули і один поранений»
Про це розповів речник АТО полковник Андрій Лисенко.
Ватажок батальйону бойовиків «Спарта» – росіянин Арсеній Павлов на прізвисько «Моторола» заявляє, що вбив 15 український військовополонених. Про це він заявив в коментарі Kyiv Post, відповідаючи на питання про те, що його звинувачують у вбивстві «кіборга» Ігоря Брановицького.
«Мені по*** в чому мене звинувачують. Я 15 полонених розстріляв. Мені все по***. Без коментарів. Хочу — вбиваю, не хочу — ні», — заявив він.
7 квітня 2015 року
Зведення новин
Найбільш активні бойовики у Донецькій області. Із самохідного міномету «Нона» обстріляли позиції сил АТО поблизу Гранітного. зі ствольної артилерії калібру 122 мм та 82-мм мінометів українські позиції в районі міста Авдіївка.
Під мінометний обстріл потрапили позиції сил АТО у районі Опитного. На Луганщині бойовики обстріляли з мінометів, бойової машини піхоти та стрілецької зброї опорний пункт українських військ південніше міста Сокольники.