Бійцівський клуб
- Автор: Паланик Чак
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-3921-7
- Переводчик: Юрій Стронґовський
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Бійцівський клуб». Краткое содержание книги:
Видавництво «Фоліо» презентує: вперше українською — культовий роман нашого часу «Бійцівський клуб». Це те, що варто читати…
«Більшість із вас, — кричить Тайлер у конусі світла посеред напханого людьми підвалу, — прийшли сюди, тому що хтось порушив правила. Хтось сказав вам про бійцівський клуб».
Тайлер каже: «Вам ліпше припинити базікати чи заснувати інший бійцівський клуб, оскільки наступного тижня ви матимете вписати своє ім'я до списку, і зайдуть тільки перші п’ятдесят, що відмітилися. Коли ви заходите, ви домовляєтеся, з ким ви хочете битися, якщо битиметесь. Якщо битися ви не бажаєте, є ті, хто будуть, тому вам було б варто лишитися вдома».
«Якщо це ваша перша ніч у бійцівському клубі, — кричить Тайлер, — ви маєте битися!»
Більшість із тих, хто ходить до бійцівського клубу, відвідують його, бо надто бояться чогось. Після кількох бійок ти боїшся трохи менше.
Чимало ліпших друзів зустрілись у бійцівському клубі. Тепер, відвідуючи зустрічі та конференції, я бачу знайомі обличчя — бухгалтерів і молодших адміністраторів чи повірених у справах зі зламаними носами, що баклажанами стирчать із-під пов’язок, або з парою шовчиків під оком, або зі щелепою в дротяному каркасі. Це молоді тишки, котрі слухають, доки не настає час діяти.
Ми киваємо один одному.
Пізніше мій бос спитає мене, звідки я знаю стільки цих людей.
Згідно з думкою мого боса, в бізнесі все менше джентльменів і все більше головорізів.
Презентація триває.
Волтер з «Microsoft» ловить мій погляд. Ось молодий хлопець з ідеальними зубами і чистою шкірою, який пише статті в журналі випускників. Ти знаєш, що він замалий, аби брати участь у будь-якій війні, а якщо його батьки й не розлучені, то татка ніколи не було вдома. І ось він дивиться на моє обличчя — половина ретельно виголена, половина — набряклий синець, схований у пітьмі. На губах блищить кров. І можливо, він думає про вегетаріанський безболісний обід, що був на минулому тижні, чи про озонові діри, чи про відчайдушну потребу зупинити ці жорстокі випробування продукції на тваринах по всій землі; хоча — навряд чи.
Глава 7
Якось уранці в унітазі плаває мертва медуза використаного презерватива.
Ось як Тайлер зустрів Марлу.
Я прокинувся, піднявся відлити і з-посеред печерних малюнків бруду на стінках нужника побачив це. Цікаво, що зараз думають сперматозоїди.
Що це?
Це вагінальна порожнина?
Що в біса коїться?
Усю ніч мені снилося, що я трахаю Марлу Зінґер. Марлу Зінґер, котра курить свою сигарету. Марлу Зінґер, котра закочує очі. Прокидаюся сам у власному ліжку, а двері до кімнати Тайлера причинені. Двері до Тайлерової кімнати ніколи не причиняються. Усю ніч дощило. Дранка на даху пішла пухирями, вигнулася, скрутилася, вода просочується і збирається за натяжною стелею, скрапуючи через кріплення люстри.
Коли дощить, треба викручувати пробки. Ти не наважишся ввімкнути світло. У будинку, що його орендує Тайлер, три поверхи й підвал. Ми ходимо зі свічками. Є комори, і засклені спальні веранди, і вітражі у вікнах на східцевих майданчиках. У вітальні є підбої з вікнами й підвіконнями. Є різьблені лаковані плінтуси заввишки у вісімнадцять дюймів.
Вода просочує дім, і все дерев’яне набрякає і гнеться, зі всієї деревини, з підлоги, плінтусів і віконних рам на дюйм випинаються іржаві цвяхи.
Повсюдно можна наступити чи зачепити ліктем іржавий цвях, і на сім спалень є тільки один туалет — і зараз там плаває використаний презерватив.
Будинок на щось чекає — на перепланування, забудову району чи офіційне затвердження заповіту, і аж тоді його знесуть. Я питав Тайлера, скільки він тут живе, він казав: щось близько шести тижнів. Колись був тут власник, котрий збирав повні підшивки «National Geographic» і «Reader’s Digest». Величезні стоси хитливих журналів, що виростали ще більше під час дощу. Тайлер казав, що останній орендатор робив із глянцевих журнальних сторінок конверти для кокаїну. З того часу, як поліція чи хтось інший вибив вхідні двері, замка на них немає. На стінах їдальні — дев’ять шарів відсталих шпалер, — квіточки під смужками під квіточками під пташечками під тканкою.
Єдиними нашими сусідами були механічна майстерня і склад через дорогу довжиною в квартал. У будинку є шафа з семифутовими валиками для розгладжування візерункових скатертин, щоби ті ніколи не зім’ялися. Є охолоджувальна шафа для хутра, вкрита кедровою шпоною. Розмальовані мініатюрними квітами кахлі у ванній — витон-ченіші, ніж багато чия весільна порцеляна, — а тут використаний презерватив у туалеті.
Я живу тут із Тайлером уже місяць.
Тайлер з'являється, коли я снідаю. Його шия і груди в слідах від цілунків і зубів. Я сиджу й читаю старий номер «Reader’s Digest».