Вступ до інженерії програмного забезпечення
- Автор: Сидоров М. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-598-626-3
- Жанр: Программирование
Электронная книга - «Вступ до інженерії програмного забезпечення». Краткое содержание книги:
М. О. Сидоров
ВСТУП ДО ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Курс лекцій Київ
Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк» 2010
УДК 004.4(042.4) ББК з 973.20-018.2я7 С 347
Рецензент: S. А. Резніченко- канд.фіз.-мат.наук (Інститут програмних систем HAH України); В, А. Дерецький - канд.фіз.-мат.наук (Інститут програмних систем HAH України); В. А. Хоменко - канд.техн. наук, доц. (Національний авіаційний університет)
Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № 14 від 03.07.2008p.).
Сидоров М. О.
С 347 Вступ до інженерії програмного забезпечення : курс лекцій / М.О.Сидоров. - К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. -112 с.
ISBN 978-966-598-626-3
У курсі лекцій викладено основні положення інженерії програмного забезпечення.
Для студентів напряму 6.050103 Програмна інженерія.
УДК 004.4(042.4) ББК з 973.20-018.2я7
ISBN 978-966-598-266-3 © Сидоров М.О.. 2010
Захищене управління припускає не тільки підтримку, але і не можливість порушити його в SDE. Захист може бути реалізований за допомогою механізмів і структур SDE або організаційно - зовні в SDE у формі певного консенсусу розробників.
Розрізняють типи управління: спрямовані на механізми і структури і спрямовані на управління.
Другий тип управління називається високорівневим або метауправ-лінням. Наприклад, усі проект повинні бути реалізовані мовою ADA.
Метод - це систематичний процес дослідження, який у контексті інженерії реалізується для дослідження і створення програмного забезпечення.
В інженерії програмного забезпечення доводиться розробляти і описувати в різних аспектах велику і різноманітну кількість компонентів, використовуючи такі засоби:
- описи - техніка і нотації, представлені за допомогою синтаксису, діаграм, таблиць, що використовуються в документуванні програмного забезпечення;
- моделі - математичні структури, що представляють аспекти компонентів програмного забезпечення;
- моделювання - створення моделі та експериментування для отримання інформації про програмне забезпечення.
Вказані засоби використовуються в рамках трьох таких процесів (рис. 4.2):
- аналіз домена (специфікування вимог) - у результаті виконання процесу визначається «що повніша робити» програмна система;
- аналіз вимог - у результаті виконання процесу визначається «що робить» програмна система;
- проектування - у результаті виконання процесу визначається «як робить» програмна система.
Очевидно, що опис і розробку програмного забезпечення не можна виконати в рамках одного методу. Усі використовувані в інженерії програмного забезпечення метоли поділяють на дві групи: загальнонаукові методи і методи інженерії програмного забезпечення.
Рис. 4.2. Процеси програмного забезпечення
Своєю чергою загальнонаукові методи поділяють на три такі групи:
- теоретичні методи - абстрагування, формалізація, аксіоматика, узагальнення;
- емпіричні методи - спостереження, порівняння, контроль, розрахунок, вимірювання, ідентифікація, науковий експеримент;
- емпірико-теоретичні методи - аналіз і синтез, індукція і дедукція, перевірка гіпотез, моделювання.
Теоретичні методи пізнання спрямовані на дослідження абстрактних об'єктів, їх властивостей і відносин. Ці методи: дають можливість отримувати нові знання про об'єкти і явища шляхом дослідження властивостей абстрактних об'єктів і відносин між ними. Теоретичні методи є найбільш потужним інструментом для прогнозування, створення нових областей знань і служать основою фундаментальних наук. Вони ж лежать в основі багатьох методів інженерії програмного забезпечення,
Емпіричні методи пізнання поділяють па дві групи. Перша - методи якісної оцінки: спостереження, порівняння, контроль. Друга група - кількісної оцінки: розрахунок, ідентифікація, вимірювання і експеримент. Велике значення серед усіх експериментальних методів пізнання для інженерії програмного забезпечення мас. вимірювання, за допомогою якого отримують кількісну інформацію щодо програмного забезпечення. Наявність вимірювальної інформації про досліджуваний об'єкт дає можливість забезпечити ефективну реалізацію всіх емпіричних методів пізнання - від спостереження до експерименту.
Емпірико-теоретичні методи дають змогу досліджувати різні сторони об'єктів і явищ, розчленовуючи їх на складові для деталь нішого вивчення. Найповніше отримання додаткової інформації, що міститься в неявному вигляді в результатах, отриманих за допомогою емпіричних методів, забезпечують емпірико-теоретичні методи встановлення ступеня істинності гіпотез, а також складають основу методів проектування нових технічних засобів і технологічних процесів, основу технічних наук і методів підвищення продуктивності праці на виробництві.
Методи інженерії програмного забезпечення можна розглядати в контексті двох доменів: прикладного і реалізаційного (рис. 4.3).
Суть розробки програмного забезпечення полягає в реалізації процесу, який починається з ідентифікації вимог у прикладному домені і закінчується створенням програмного продукту, який відповідає цим вимогам у реалізаційному домені. На практиці процес розробки має ітераційний характер і кожна ітерація використовує два Види аналізу (рис. 4,4).