Записки в узголів’ї
- Автор: Сей-шьонаґон
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Литагент «Фолио»
- ISBN: 978-966-03-6994-8
- Переводчик: Н. Д. Бортнік
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Записки в узголів’ї». Краткое содержание книги:
Гора Ібусе. Гора Асакура – вона така гарна, коли на неї дивишся здалеку.
Гора Івата. Гора Охіре. Ця назва нагадує нам танцівників, яких імператор запрошує на свято до храму Івашімідзу.
Гора Тамуке – «Підношення».
Прекрасна гора Міва.
Гора Отова.
Гора Мачікане – «Не в змозі більше чекати», гора Тамасака – «Оксамитова гора», гора Мімінаші – «Безвуха гора».
Гора Суеномацу – «Останні сосни». Арашіяма – «Вітряна гора». Гора Каеру – «Повернешся!» – усі ці гори також прекрасні.
12. Гірські вершини
Цурува, Аміда, Іятака – усі ці гірські вершини надзвичайно гарні.
13. Рівнини
Рівнини: Такахара, Міка-но, Ашіта-но, Соно, Хаґі, Авадзу, Наші, Унаіґо, Абе-но, Шіно – усі вони прекрасні.
14. Ринки
Ринок Дракона.
Серед більшості ринків у провінції Ямато найкращим є Цуба. Його обов’язково відвідують паломники з храму Хасе, а тому він ніби також бере участь у процесії поклоніння богині Каннон.[29]
Ринок Офу. Ринок Шікама. Ринок Асука. Усі вони гарні.
15. Безодні
Безодня Кашіко – безодня страхіття. Цікаво, в які ж надра цієї безодні заглянув той, хто так назвав це місце.
Безодня Наірісо: хтось когось попереджав, мовляв: «Не заходь!».
Безодня з красивою назвою Аоіро – «Бірюзова вода» – одяг такого кольору дуже личив би молодим куродо.[30]
А також безодня Іна – «Немає».
Безодня Какуре – «Ховайся!», Нодзокі – «Що там?», Тама – «Інколи» – усі вони незвичайні.
16. Моря
Гарне море з прісною водою. Море ж із солоною водою – це море Йоса.
Чудове море також в Ісе.
17. Імператорські гробниці
Гробниця Уґуісу – «Соловей», гробниця Кашівабара – «Дубовий гай», гробниця Аме – «Небо». Гарні вони всі.
18. Переправи
Переправи Шікасуґа, Мідзухашіно – «Водяний міст» – також прекрасні.
19. Будівлі
Ворота Лівої гвардії.
Чудові також палаци Ніджьо, Ічіджьо.
А також палаци Сомедоно-но мія, Сеґаі, Мікаі, Суґавара-но-ін, Рейдзей-ін, То-ін, Ононо, Кобаідо-но, Аґата-но ідо, Тосанджьо, Корокуджьо-ін.
20. У північно-східній частині палацу Сейрьоден
У північно-східній частині палацу Сейрьоден[31] на розсувних дверях намальовано море в бурю і страшних істот, у яких довгі руки та ноги. Завжди, коли двері в покої імператриці були відчинені, цю картину було гарно видно, а тому ми дивилися на неї і зі сміхом казали, яка вона бридка та страшна. В один із таких днів, коли у нас стояла ваза з красивою сакурою заввишки приблизно з п’ять шяку,[32] уквітчана білими пелюстками, в обід до нас завітав високоповажний дайнаґон.[33] Його каптан кольору сакури вже трішки пом’явся, а штани темно-пурпурового кольору були вишиті розписами. З-під каптана було видно ще декілька одежин, знизу – білі, а зверху ще одна червоного кольору, яка просто палала.
Оскільки імператор був якраз в опочивальні своєї дружини, то дайнаґон зайняв місце перед опочивальнею на вузенькому дерев’яному помості та почав доповідати про свої справи. По той бік помосту сиділи молоді придворні дами, кімоно у яких було найкращих кольорів: кольору сакури, червоної гліцинії, жовтої керії. Рукава кімоно звисали аж до завіси, і було видно їх край.
А тим часом у сусідній кімнаті було чути тупіт куродо, оскільки там уже готувалися до обіду. Звідти весь час доносилися голоси: «Ану з дороги!»
Це був чудовий весняний сонячний день. Коли прислуга принесла останні підноси, було оголошено, що обід готовий. Тоді імператор вийшов із головних дверей, а дайнаґон його супроводжував, після чого повернувся на те ж місце, де якраз виднілася красива сакура. Потім імператриця відхилила завісу і з’явилася на порозі. Дайнаґон повільно продекламував:
Тоді я подумала: «Як гарно сказано. Нехай же і справді не змінюється цей прекрасний образ». Справді, я хотіла, щоб цей момент тривав вічно, така прекрасна була імператриця.
У цей час не встигли слуги прибрати підноси, як імператор уже повернувся з-за столу. Імператриця наказала: «Розтерти туш». Проте я постійно задивлялася на високого рангу осіб, а тому все ніяк не могла розтерти туш. Імператриця склала білий аркуш і наказала:
– Нехай кожна з вас напише будь-який стародавній вірш-танка,[34] перший, який згадаєте.
29
Каннон – в японській міфології богиня милосердя, що здатна перевтілюватися.
30
Куродо – придворний шостого рангу (найнижчим вважався восьмий, найвищим – перший). Посада не дуже висока, та багато хто прагнув отримати саме її, оскільки куродо прислуговували імператору, що відкривало гарні можливості для подальшого підвищення при дворі.
31
Палац Сейрьоден – «Чистий і прохолодний», палац, де зазвичай мешкав імператор.
32
Шяку – давня міра довжини, 30,3 сантиметра.
33
Дайнаґон – імператорський радник вищого рангу.
34
Танка (досл.: «коротка пісня») – п’ятивірш, строфічна форма якого складається з послідовного чергування п’яти і семискладових рядків (5–7 – 5–7 – 7).