Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Приклад другий: Постановою районного суду від 11.04.2006 р. кримінальна справа щодо обвинуваченого С. у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК, провадженням закрита на підставі п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Із матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства С. обвинувачувалась у тому, що в період з 25.04.2005 р. по 5.09.2005 р., використовуючи підроблений документ – трудову книжку, вона незаконно заволоділа грошима центру зайнятості у виді грошової допомоги по безробіттю в сумі 749 грн. 20 коп. Відповідно до вимог ст. 12 даного Закону дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набуття ним чинності включно. Зазначений закон набув чинності 23 червня 2005 р. Зі змісту наявного в матеріалах обвинувального висновку вбачається, що органами досудового слідства С. обвинувачувалася у вчиненні неправомірних дій у період з 25 квітня по 05 вересня 2005 р. Згідно зі ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 р. дія закону про амністію не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію. За таких обставин Верховний Суд України постанову суду скасував[38].