Міфи України

Легенда про те, як Бог призначив орла королем, або царем птахів, тісно пов’язана, між іншим, з походженням назви однієї маленької пташки — Маїасіїїа ^иіш (2аик попії^) — корольком. Одного разу Бог, маючи намір дати птахам короля, мовив до них: «Хто з вас злетить найвище, того Я й зроблю королем». Птахи злетіли у височінь — так високо, як тільки кожен з них міг. А поміж ними та й була така крихітна пташечка, меншої за яку нема вже й на світі ніякої іншої. Вона тихесенько сіла до орла на хвіст, а той і не підозрює нічого. І ось, коли орел злетів уже якнайвище, так високо, що його й оком не уздриш, та пташка спурхнула з його хвоста і знялася ще вище. Господь Бог, помітивши це, засміявся й каже: «На хвості короля прилетів корольок».

Про один з різновидів орлиної родини — грифа (справжній — УиІШг; сірий — УиІШг топасЬош) у Літинському повіті розповідають, начебто це — превеличезний птах, який може своїми крилами затулити світло сонця й літати без спочинку сорок діб.

Окрім птахів загальновідомих, українські народні легенди знають ще двох птахів, які не існували й не існують зовсім: «носорожця», або «єдинорожця», і «нічницю». Про першого з них ми скажемо в тому місці, де в нас йтиметься про потоп. А щодо нічниці, то це — начебто такий птах-, який сам від природи сліпий, і його завжди водить інша, маленька пташка; літньої ночі вона звичайно видає тужливий крик.