Жінка у білому (на украинском языке)

— Перший раз? Хіба вона написала йому вдруге?

— Так, написала сьогодні.

Підніжок упав на підлогу веранди — з таким гуркотом, ніби його копнули ногою.

Добре, що графове одкровення спричинило напад люті у сера Персіваля. Почувши, що мене вистежили вдруге, я так здригнулась, аж скрипнув парапет, до якого я тулилась. Невже граф ішов за мною назирці до заїзду? Чи здогадався, що я віддала листи Фанні, коли я сказала йому, що не маю листів для поштової сумки? Хай навіть так, але як він міг довідатись, що саме й кому саме я писала, коли я з рук в руки передала листи Фанні, а та зразу ж поклала їх собі за пазуху?

— Дякуйте своїй щасливій зорі, — знов почула я графів голос, — що тут, у вашому домі, є я, аби налагоджувати все те, що ви напсуєте. Дякуйте вашій щасливій зорі, що я сказав «ні», коли ви у своєму шаленстві хотіли сьогодні замкнути на ключ міс Голкомб, як замкнули в нападі злого безумства вашу дружину. Де ваші очі? Як можете ви дивитися на міс Голкомб і не бачити, що вона має проникливість і рішучість чоловіка? Та була б ця жінка мені другом, я чхав би на весь світ і нічого не боявся б! Але вона мені ворог, і я, з усім моїм розумом та досвідом, я, Фоско, хитрий, мов сам диявол, як ви сто разів мені казали, — я ходжу, як у вашій англійській приказці, по жалу бритви! І це незрівнянне створіння — за її здоров'я я підношу цей келих із підсолодженою водою! — це незрівнянне створіння, що стоїть, у всій силі своєї любові й мужності, гранітною скелею між нами двома й цією жалюгідною, тендітною, гарненькою білявкою, вашою дружиною, — цю дивовижну жінку, якою я захоплююся від усієї душі, хоч і протистою їй у ваших і своїх інтересах, ви доводите до крайнощів, так ніби вона нітрохи не розумніша й не мужніша за решту жінок. Персівалю! Персівалю! Ви заслужили на банкрутство, і ви збанкрутували.