Десяте Правило Чарівника, або Фантом

— Тоді, що ви робите тут? — Повторив Зедд питання загрозливим тоном. — Чому б вам не повернутися в Сильфіду і не продовжити пошуки? А ще краще, змусьте її сказати, де він знаходиться.

Ніккі бачила стиснуті кулаки чарівника і точно знала, що він відчуває. Вона м'яко взяла старого за руку.

— Зедд, Сильфіда не скаже де Річард. Повір мені, я намагалася. Якщо це і можливо зробити, то я не знаю як. Але думаю, є кращий шлях — треба запитати того, хто зможе сказати нам, де Річард. Це — Джебр. Я більше не хочу даремно витрачати час. Думаю, провидиця дасть нам відповіді набагато швидше, ніж Сильфіда.

Зедд задумався, щільніше стиснувши тонкі губи.

— Варто спробувати, — сказав він, нарешті. — Але ти повинна розуміти, що з тих пір, як ви пішли, стан бідолашної зовсім не змінився. Вона постійно ридає, а час від часу впадає в справжню істерику. Ми намагалися заспокоїти її, але безрезультатно. Боюся, з нею відбувається щось, що її дуже лякає. А повернення дару підсилює цей страх. Очевидно, через особливу природу видінь їй було важко знову опинитися в їх владі.

— Зрештою, ми поклали її в ліжко, щоб вона трохи відпочила і набралася сил. Ми сподівалися, що, можливо, тоді Джебр зможе розібратися в своїх безладних видіннях. Принаймні, вона не в такому важкому стані, як в свій час була королева Цірілла. Джебр бореться, щоб не впасти в божевілля. Вона знає, що повинна допомогти нам, але зараз її розпач просто пересилює здоровий глузд. Крім того, вона сильно виснажена, і це створює додаткові труднощі. Ми сподівалися, що після невеликого перепочинку вона зможе розповісти нам щось ще.

— І що вона сказала? — Запитала Ніккі, розраховуючи отримати ключ до проблеми.

Зедд мить вивчав її очі.

— Вона сказала, що ви повернетеся без Річарда.

Ніккі уважно подивилася на старого.

— І що з ним сталося?

Зедд втупився в сторону.

— Це ми і намагаємося дізнатися.

— Мій ейдж помер, — сказала Рікка. — Я не відчуваю уз, не відчуваю лорда Рала. Що, якщо він загинув?

Зедд трохи повернувся і заспокійливо підняв руку.

— Не потрібно робити поспішних висновків. Цьому може бути багато пояснень.

Кара зовсім не виглядала зраділою з його припущення.

— Наприклад? — Запитала вона.

Зедд звернув на Морд-Сіт горіхові очі, мить вивчав її, обдумуючи свою відповідь.

— Не знаю, Кара. Просто не знаю. З тих пір, як Джебр повідомила, що він з вами не повернеться, я розглянув безліч різних можливостей. Могло статися все, що завгодно. Але у нас немає очевидного рішення, щоб почати діяти. Поки що немає. Але ми каменя на камені не залишимо — це я тобі можу обіцяти.

Ніккі сковтнула і заговорила.

— Найкраще зараз — це дізнатися у Джебр, де може знаходитися Річард. Потрібно з'ясувати у неї як можна більше, і тоді ми зможемо щось вжити. Якщо будемо діяти, то отримаємо шанс допомогти йому.

— Якщо він ще живий. — Сказала Рікка.