Українські традиції

У Вінниці на границі, Під могилою над Бугом-рікою — Там стояв Іван Богун вільницький Під обителем-монастирем калмицьким. Під калмицькою обителлю Богун стояв, Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Калмицькими князями Богун воював! Силу він ляхів-турків стріляв І шабельками рубав, На аркан забирав, В річку Буг їх утопляв. А ляський круль І турецький коноїд-паша, Нехрещена душа, Силу війська збирали, Івана Богуна і його войсько Хмарою бусурменською обступали. Веселились ляхи-турки, Круль і князь раділи, Що обложили Богуна На довгі неділі. Обступили ляхи-турки, Кругом обложили, Козаченьків Богунових голодом морили. Три тяжкі неділі Богун з військом У тяжкій облозі бував… Од свого ума білими руками Хмельницькому листа писав, Богун у Хмельницького батьківської поради питав Та собі підмоги з Чигрина прохав: «Просю Бога й тебе, Дай помочі, порадь і повесели нас!.. Бо вже нас ляхи й турки обступають, Кругом знаменами своїми обкидають, І кругом нас облягають, І дуже сильно побіждають». Як Хмельницький [цеє] зачуває, До Вінниці за штири доби прибуває. Його військо гетьманськеє морем нахлинає, Турецько-польське крульське військо зничтожає, Богуна з козаками з неволі визволяє. А сам Хмельницький До Богуна під'їжджає І словами промовляє: «Не сам Бог вас спасав — І я не менше помагав!» Іван Богун відмовляє: «Слава Богу і хвала гетьману, Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!» Все козацтво І вояцтво У ряди ставало, На всі голоси кричало, Промовляло, А кобзарі грали, В струни дотинали Та Богдана із Богуном Піснями хваляли!