Клуб зразкових чоловіків
- Автор: Медведєв Олександр
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Гамазин
- ISBN: 966-365-031-1
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Клуб зразкових чоловіків». Краткое содержание книги:
Адже тільки жінка може зібрати найвпливовіших чоловіків міста в один клуб, щоб використовувати їх у своїх цілях. Тільки жінка може вбивати і залишатися при цьому невинною та чистою, як немовля. І не просто вбивати, але робити це естетично та витончено, отримуючи справжню насолоду. А потім звабно дивитись у очі слідчому і шепотіти: «Так, я вбила, але доведіть це».
Якщо ж ви і після цього сумніваєтесь у жіночій підступності — ви або жінка, або… зразковий чоловік?
— Це все наша Діана, — тепло сказала Маргарита. — А як вона готує біфштекс із кров’ю! Ви б тільки знали!
— Сподіваюся, у Сергійка ще буде така можливість, — як здалося Нержину, очі Діани цієї миті багатозначно блиснули.
— Це залежить від того, як він поставиться до нашої пропозиції, — Маргарита відставила убік порожню чашку. — Пора відкрити наші карти. Ми являємо собою редакційну колегію журналу «Українська жінка» і є засновницями Клубу зразкових чоловіків. Ми пропонуємо вам посаду редактора відділу журналістських розслідувань і постійне членство в нашому Клубі.
— Послухай, Юро, що б ти сказав, якби тобі запропонували стати членом Клубу зразкових чоловіків?
— Клубу зразкових чоловіків? — глузливо перепитав Юра. — Я б запитав, що де за «зразкові чоловіки», як відрізнити «незразкового» від «зразкового» і, нарешті, якого дідька мені членкувати у якомусь клубі, про який я нічого не знаю. А що — були пропозиції?
«Цікаво, яке в нас усіх заштамповане мислення», — вразився Нержин. Саме такі питання, хіба тільки іншими словами, він поставив перед Маргаритою і її товаришками.
— Пусте, — не змигнув оком Сергій. — Просто сьогодні якась навіжена сунула мені на вулиці листівку. Усім охочим встряти в цей Клуб пропонувалося зателефонувати туди й туди. Звісно, листівку я пожбурив у найближчу смітницю, але назва запам’яталася.
— Їх багато зараз — навіжених, — дивним тоном сказав Юра, обережно пробуючи пальцем свіже садно на вилиці, оточене майже чорним синцем. — Я б тобі радив триматися від таких контор подалі.
Нержину здалося, що його брат чогось недоговорює. Утім, в останні роки таке враження складалося при кожній зустрічі з Юрою. Тому Сергій не надав його словам особливого значення.
— Ну а як твій бізнес? — запитав він, нишком поглядаючи на годинник. Було вже пів на дванадцяту. Від текіли і довгої розмови гуділа голова. Дуже хотілося спати.
— Та я вже казав, що паршиво. Цілий день сьогодні крутився, як білка в колесі. Позичав там і сям, до тебе вирішив заїхати тільки в крайньому разі. Не хотів тебе тривожити. Але, як бачиш, довелося.
— А це що? Послизнувся у ванній, ге? — Нержин доторкнувся до своєї вилиці в тім самім місці, де в Юри красувалася його бойова мітка.
— На асфальті послизнувся, — злобливо посміхнувся Юра. — Дрібні мінливості долі. — Добре, Сергію. Давай гроші, та я потупав. Якщо все буде добре — поверну, може, навіть у вівторок. А якщо так собі — все одно поверну, ти ж мене знаєш.
— Знаю, — кивнув Нержин. І під раптовим напливом родинних почуттів додав:
— Не уявляю, що там у тебе насправді діється, але бережи себе. Ти ж у мене єдиний брат, хоч і телепень.
— Спасибі, Сергію. Ти в мене теж один такий.
— Сергію, ви історик, вам буде легко зрозуміти, про що я говорю, — плавно вела мову Маргарита. — Люди живуть спрагою наживи, суспільного престижу, меркантильними і прагматичними сподіваннями. Чи вам розповідати, що в людській історії були епохи, коли для чоловіка над усе стояли ідеали служіння жінці.
— Я прекрасно розумію вас, Маргарито, — благодушно кивав Нержин. Давно він уже не чув слів, що були б настільки співзвучні його власним думкам.
— З іншого боку, ми не настільки наївні, аби думати, що процвітання лицарських ідеалів було б можливе без відповідного рівня добробуту джентльменів із вищого суспільства. Мають бути люди, які зможуть послужити зразком для наслідування. І ці люди, звичайно ж — не голодні фанатики з підозрілим блиском в очах. Ці люди повинні мати упоряджене життя і гарантії свого добробуту. І тоді вони, члени Клубу зразкових чоловіків, зможуть принести суспільству велику користь. Навіть такому хворому суспільству, як наше. Я прямо кажу: нам вигідні заможні і впливові чоловіки. Але головне — це чесність, розум, готовність прийти на допомогу іншому. Для цього ми і влаштовуємо перевірки. Ви — не виняток. Усі постійні члени Клубу пройшли через аналогічні іспити. Варіювалися тільки деталі.
— Скажіть, Маргарито, а вас не бентежить, що я, потенційний член Клубу зразкових чоловіків, виявився досить посереднім сім’янином? Хіба ви можете визнати гарним чоловіком того, хто не зміг уберегти свою сім’ю від розпаду?
— Ніхто не досконалий, Сергію. Ніхто…
…Нержин прокинувся. Було ще темно. Так міцно засіла у нього в голові розмова з Маргаритою. Навіть уві сні не відпускає.
Поперекидавшись із десять хвилин з боку на бік, він зрозумів, що так просто йому не заснути. Занадто незвичайні були його нові знайомі, занадто принадними здавалися їхні пропозиції. Нержин натягнув штани і вийшов на балкон.