Прерії Арктики

Наступного разу я взяв живу жабу й потер її спинкою свою долоню, а потім окреслив це місце олівцем. На руці залишився слиз, який, висихаючи, поблискував. Я витяг руку, й у неї негайно вп’ялося добрих півсотні злющих комарів. З них лише чотири сіло на змазане жаб’ячим слизом місце, причому троє відразу полетіли геть.

Назавтра я натер частину долоні грибом-поганкою. Із п’ятдесяти комарів тільки сім опустилося на змазане місце, і всіх, крім одного, відразу ніби водою змило! Цей останній уперто вп’явся в руку, але грибний сік уже висох до того моменту.

Багато хто запитував, чому я не прихопив із собою спеціальної мазі чи іншого засобу проти комарів. Можу сказати лише, що не бував раніше в краях, де комарі змушують вдаватися до захисту, до того ж, часто чув, що подібні засоби неефективні, а тому не включив їх у спорядження експедиції. Визнаю, це було помилкою. Наступного разу обов’язково прихоплю з собою мазь від комарів. Особливою популярністю користується такий склад: м’ята болотяна, дьоготь, прованське масло й камфорний спирт, узяті в рівних частинах.

У комарів багато природних ворогів — їх поїдають навіть найдрібніші птахи та бабки, причому останні вселяють крилатим кровососам особливий страх. Коли над головою в’ється бабка, коли вона дзижчить, комарі відлітають убік і вичікують. Одного разу я бачив, як водяний павук схопив і з’їв комара, що виявився поруч.

Можливо, єдина істота, здатна погубити все комарине плем’я, — малесенький червоний грибок, який розмножується дедалі швидше з настанням літа. Він досить чітко виділявся червоними горбочками на носиках та інших частинах тіла комарів. Очевидно, він смертоносний для них. Побажаємо ж усілякого процвітання цьому грибку (якщо він не шкідливий для людини) і справі, якій він служить!