Другий основний метод цієї книжки може вас здивувати, здатися радше розвагою, аніж інструментом для досягнення певних цілей. Ви можете розуміти, наскільки помічними є ранкові сторінки, проте все ж з недовірою ставитися до методу, який називається творче побачення. Запевняю, що творче побачення також дає неабиякі результати.
Уявіть поєднання методів як радіоприймач і передавач. Це процес, який складається з двох кроків у різних напрямках: потрібно надіслати запит і отримати відповідь. Коли ви ведете ранкові сторінки, ви надсилаєте сигнал — повідомляєте собі і Всесвіту про свої мрії, розчарування, надії. Під час творчих побачень ви отримуєте сигнал — відкриваєте себе прозрінню, натхненню і наставництву.
То що ж це таке — творче побачення? Це відрізок часу, приблизно дві години на тиждень, які ви вивільнили, пообіцявши витратити їх суто на підживлення своєї творчої свідомості, на свого внутрішнього митця. Насамперед творче побачення — це організоване дозвілля, яке ви плануєте заздалегідь і яке захищаєте від усіх, хто намагається у нього втрутитися без запрошення. На це побачення ви можете запросити лише себе і свого внутрішнього митця, тобто свою творчу дитину, і більше нікого. Тобто жодних коханих людей, друзів чи дітей — будь-яке товариство заборонене.
Якщо все це здається безглуздим і ви думаєте, що ніколи не зможете дозволити собі виділити стільки часу, то вам потрібно визнати, що така реакція — це опір. Ви не можете дозволити собі не віднайти часу на творчі побачення.
— Ви проводите якісний час один з одним? — часто запитують психотерапевти пари, які переживають не найкращі часи. Батьків дітей зі складним характером часто питають те саме.
— Ну… що ви маєте на увазі, який такий «якісний час»? — часто перепитують, ухиляючись від відповіді, пацієнти. — Ми проводимо багато часу разом.
— Я розумію… але чи це якісний час? У вас є якісь спільні розваги? — не вгаває психотерапевт.
— Розваги? (Та це взагалі нечувано, які можуть бути розваги у таких зіпсованих стосунках?)
— Ви ходите на побачення? Щоб просто поговорити? Щоб послухати одне одного?
— На побачення?.. Але ми одружені, у нас надто багато клопотів, надто мало грошей, надто…
— Надто багато страхів, — може урвати психотерапевт. (Так, не прикрашайте ситуацію).
Проводити якісний час з дитиною чи коханою людиною дійсно страшно, а наш митець може видаватися нам одночасно і одним, і іншим. Щотижневе творче побачення — це заняття водночас і надзвичайно ризиковане, і надзвичайно плідне.
Побачення? З моїм митцем?
Так. Вашого митця потрібно виводити в люди, потурати йому і прислухатися до нього. Існує незліченна кількість відмовок, чому ви не можете ходити на такі побачення. «У мене зовсім немає грошей», — це улюблена відмовка багатьох студентів, хоча ніхто й не згадував, що це побачення вимагатиме захмарних витрат.
Ваш митець — це дитина. Час, проведений з батьками, набагато важливіший, ніж витрачені гроші. Піти в цікаву крамницю, повну всілякої всячини, поїхати наодинці на пляж, подивитися старий фільм, відвідати океанарій чи мистецьку галерею — на все це потрібен час, а не гроші. Пам’ятайте, що саме обіцянка знайти на це час має бути непорушною.
У пошуках порівняння подумайте про дитину розлучених батьків, яка має можливість бачитися з одним із батьків, якого любить і за яким сумує, лише на вихідних. (Протягом решти тижня ваш митець перебуває під опікою суворого дорослого, який постійно зайнятий). Ця дитина хоче саме уваги, а не дорогих розваг. Але от чого ця дитина однозначно не хоче — це ділити цінний час з кимось іншим, хто віднедавна став важливий для тата чи мами.
