Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р
- Автор: Коллектив авторов
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р». Краткое содержание книги:
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.
Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.
Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
1. Загалом, зміст коментованої статті був розрахований на часи прийняття ЖК (1983 р.) та дію його в умовах планової (соціалістичної) економіки.
Необхідно також констатувати, що наразі положення коментованої статті суперечать діючому законодавству України у тому контексті, що перестали існувати як виконавчі комітети, так і місцеві Ради народних депутатів. Сьогодні, як правило, в текстах нормативних актів при згадуванні даних органів слід читати - "органи місцевого самоврядування".
Нині облік громадян, що бажають вступити до ЖБК (або ЖК), можна розглядати, принаймні, з двох позицій.
Перша - коли кооператив створюється без підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У такому випадку порядок обліку визначається особами, які організують кооператив, виходячи з фінансових та інших умов.
Друга - коли вид порядку обліку традиційний - органи державної влади або органи місцевого самоврядування підтримують створення кооперативу.
Положення коментованої статті конкретизуються та розвиваються Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (надалі - Правила), що були затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985 р. № 228 (надалі - Постанова). Ці Правила регулюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, і порядок направлення їх до кооперативу.
Відповідно до пп. 2, 3 Постанови органи місцевого самоврядування, профспілкові органи, міністерства і відомства, а також підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування зобов'язані суворо додержуватись Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу. Крім того, органи місцевого самоврядування, міністерства, відомства і республіканські комітети профспілок зобов'язані довести до відома підприємств, установ, організацій та населення Правила обліку громадян, бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.
2. Ч. 1 коментованої статті встановлює необхідні вимоги, що стосуються постановки на облік бажаючих вступити до ЖБК: наявність постійного місця проживання у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством) та потреба поліпшення житлових умов.
Постійне місце проживання у даному населеному пункті є загальною умовою для прийняття громадян на кооперативний облік. Постійним місцем проживання, відповідно до чинного законодавства, вважається місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (див. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р., Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 р.). Крім того, з метою визначення поняття місця проживання Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. передбачено, що місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.