Гаррі Поттер і орден Фенікса
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #5
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і орден Фенікса». Краткое содержание книги:
— Я думав, з чого б ми могли почати, і... е-е... — Він помітив підняту руну. — Що, Герміоно?
— Думаю, нам треба обрати керівника, — запропонувала Герміона.
— Та ж Гаррі керівник, — миттю озвалася Чо й поглянула на Герміону так, ніби та збожеволіла.
Серце в Гаррі знову тьохнуло.
— Так, але я вважаю, що нам треба за це проголосувати, — незворушно пояснила Герміона. — Це формальність, яка дасть йому певні повноваження. Отож... хто за те, щоб Гаррі був нашим керівником?
Усі підняли руки, навіть Захаріас Сміт, хоч і зробив він це неохоче.
— Дякую, — сказав Гаррі, відчуваючи, як палає обличчя. — І... що, Герміоно?
— Ще я думаю, що нам треба вибрати для себе назву, — бадьоро запропонувала вона, не опускаючи руки. — Це сприятиме усвідомленню нашої єдності й колективного духу. Ви так не вважаєте?
— Може, назвемося "Ліга боротьби з Амбридж"? — з надією запитала Анжеліна.
— Або "Група боротьби з маразмом Міністерства магії"? — запропонував Фред.
— Я думала, — Герміона грізно глянула на Фреда, — що треба вибрати назву, почувши яку, ніхто б не здогадався чим ми займаємось. Ми б тоді могли безпечно користуватися назвою не тільки на наших зустрічах.
— Може, "Група боротьби" або "Дружня асоціація"? — сказала Чо. — Скорочено ГБ або ДА, щоб ніхто не зрозумів, що ми маємо на увазі?
— Краще ДА, — втрутилася Джіні. — Тільки нехай це розшифровується, як "Дамблдорова армія", бо міністерство цього найбільше боїться, правда?
Почулися схвальний гомін та сміх.
— Чи всі підтримують ДА? — рішуче запитала Герміона і стала коліном на подушку, готуючись лічити голоси. — Абсолютна більшість... рішення прийнято!
Вона приколола до стіни аркуш пергаменту з усіма їхніми підписами й написала зверху великими літерами:
ДАМБЛДОРОВА АРМІЯ
— То що, — сказав Гаррі, коли вона знову сіла, — починаємо заняття? Я подумав, що насамперед нам треба вивчити "Експеліармус", тобто роззброювальне закляття. Хоч воно й просте, зате дуже корисне...
— Ой, прошу тебе, — закотив очі і склав на грудях руки Захаріас Сміт. — Не думаю, що "Експеліармус" дуже нам допоможе в боротьбі з Відомо-Ким.
— Я користувався цим проти нього, — спокійно заперечив Гаррі. — У червні воно врятувало мені життя.
Сміт розгублено роззявив рота. Учні в кімнаті притихли.
— Але якщо тебе це не влаштовує, можеш звідси піти. — додав Гаррі. Сміт не поворухнувся. Всі інші теж.
— Думаю, — сказав Гаррі, в якого пересохло в роті від усіх цих звернених на нього поглядів, — нам треба розділитися на пари й почати заняття.
Було досить дивно керувати й розпоряджатися, але ще дивніше — спостерігати, як його слухаються. Усі негайно зірвалися на ноги й поділилися на пари. Невіл, як можна було передбачити, залишився без пари.
— Можеш тренуватися зі мною, — сказав йому Гаррі. — Починаємо на рахунок "три"... раз, два, три...
У кімнаті залунали крики "Експеліармус". Чарівні палички порозліталися на всі боки. Деякі закляття помилково влучили в книжки на полицях, і ті попадали. Гаррі був швидший, і чарівна паличка вирвалася у Невіла з рук, стукнулася в стелю, розсипавши зливу іскор, і впала на книжкову шафу, звідки Гаррі дістав її замовлянням-викликанням. Оглянувши клас, він зрозумів, що мав рацію, коли запропонував почати з найпростіших заклять. Багато чарів були дуже низької якості. Деякі учні взагалі не зуміли роззброїти своїх опонентів, а лише примусили їх відскочити на кілька кроків назад або зіщулитися, коли повз них просвистіли занадто кволі закляття.
— Експеліармус! — вигукнув Невіл, і Гаррі, що цього не очікував, відчув, як чарівна паличка вилетіла йому з рук.
— У МЕНЕ ВИЙШЛО! — радісно закричав Невіл. — Раніше ні разу не вдавалося... А ТЕПЕР ВИЙШЛО!
— Молодець! — похвалив його Гаррі, вирішивши не наголошувати на тому, що справжній Невілів суперник навряд чи стане дивитися в протилежний бік і ледве тримати чарівну паличку. — Слухай, Невіле, чи не міг би ти кілька хвилин по черзі тренуватися з Роном і Герміоною, а я подивлюся, як справи у всіх інших?
Гаррі став у центрі кімнати. Щось дивне відбувалося із Захаріасом Смітом. Щоразу, як він роззявляв рота, щоб роззброїти Ентоні Ґольдштейна, у нього вилітала з рук власна чарівна паличка, хоч Ентоні нібито й не вимовляв жодного звуку. Але Гаррі досить швидко розгадав цю таємницю: Фред і Джордж, які стояли недалеко, по черзі скеровували Смітові в спину свої чарівні палички.