Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія». Краткое содержание книги:
— Так. Обидва, як і наказували, — відповіла Сестра.
Страж неквапливо оглянув темними очима Еді і Зедда. Судячи з його усмішки, він залишився задоволений, тим, що постало перед ним: зло в його найгіршому вигляді. Переконавшись, що шиї бранців окільцьовані обручами, які не дозволять їм заподіяти шкоду імператору, він відступив на крок і махнув їм проходити до другого посту за наметами слуг і рабів. Погляди вартового були спрямовані вслід грішникам, які отримають заслужене.
Люди з другого посту оточили їх. Зедд зауважив, що ці варти були екіпіровані ще краще. На них були ті ж кольчуги і шкіряні лати, але у кожного на грудях були нашиті залізні смуги хрест-навхрест. Це виділяло їх, як знак приналежності до особливого загону. Зброя, що висить на поясах, було краще виготовлена, і її було більше. Чарівник зрозумів, що це не просто солдати, а спеціально натреновані бійці, що розвинули природний талант до вбивства.
Це були особисті охоронці імператора.
Мучачись спрагою, Зедд простежив за відром, повним води, яке стояло недалеко від охорони. Було б дивно, якби імператор залишив свої війська без води. Але знаючи, якою буде відповідь, Зедд не попросив напитися. Бічним зором він побачив, що Еді облизала пересохлі губи, але теж нічого не сказала.
Вони піднімалися до найбільшого і пишно прикрашеного намету, який здавався навіть не шатром, а похідним палацом. На його високому даху майоріли кольорові прапори війська. Стіни були облицьовані прикрашеними панелями. Червоні і жовті стяги ліниво тріпотіли на вітрі. Китиці та стрічки по всій поверхні намету робили його схожим на головний намет якої-небудь ярмарки.
Охорона на вході прискіпливо оглянула Зедда, перш ніж підняти овечу шкуру, прикрашену золотими медальйонами, і пропустити його всередину. Хтось з солдатів сильно стиснув плече старого і вдарив його у спину. Похитуючись, Зедд увійшов в темний намет, за ним проштовхнули Еді.
Хрипкий шум табору поглинали килими на стінах. На підлозі лежало безліч шовкових подушок. Кольорові прикраси покривали стіни і оживляли похмуре оздоблення шатра. Отвори нагорі, затягнуті тонкою тканиною, пропускали трохи світла. Але все одно було так темно, що можна було запалювати свічку або лампу.
В середині кімнати стояв задрапірований червоним шовком трон імператора. Самого Імператора Джегана на ньому не було.
Поки охорона оточила Зедда і Еді, один з правоохоронців зник за перегородкою, з якої лилося мерехтливе світло. Охорона стояла близько до Зедда, спітнілого від напруги. Взуття солдатів було заляпане гноєм. Вся пишнота оздоблення втрачало сенс, тому що в наметі стояв відвертий сморід. Кінський гній і людський піт тільки додавали свою ноту до загального аромату нечистот.
Чоловік, що вийшов за перегородку, просунув голову назад, підкликаючи Сестру. Він щось прошепотів їй, і жінка теж зникла за стіною.
Зедд кинув крадькома погляд на Еді. Її білі очі нерухомо дивилися вперед. Він переніс свою вагу на одну ногу і торкнувся її плеча своїм, намагаючись підбадьорити її. Вона відповіла легким поштовхом, повідомлення прийнято. Старий хотів обняти її, але знав, що, можливо, вже ніколи не зробить цього.
З-за стіни долинали нерозбірливі слова, товста завіса приглушала голосу, тому Зедд нічого не розчув. Якби він міг скористатися даром, то почув би все, аж до останнього, самого тихого звуку, але нашийник не дозволяв йому це зробити. Але навіть і так було зрозуміло, що за загородою Сестра звітує — коротко і по суті справи.
Раби підмітали килими в наметі, полірували вази, натирали дерево і не звертали ніякої уваги на тих, кого привела варта. Раптом, почувши за стіною низький голос, вони різко взялися за роботу. Зедд зрозумів, що рабам тут не слід совати ніс у справи імператора.
З-за витканих стін доносився запах готування їжі. Як відчував носом Зедд, готувалося щось смачне. Але сморід в наметі робив огидним запах м'яса, оливкової олії, часнику, цибулі та спецій.
Сестра вийшла з-за кольоровою завіси. Кільце в її нижній губі яскраво виділялося на попелястої шкірі. Вона дала знак правоохоронцям.
Сильні пальці схопили Зедда і Еді і потягли до слабкого світла попереду.
37
Виштовхнутий вперед, в кайданах, Зедд нарешті опинився перед самим сноходцем, Імператором Джеганем.
Джеган сидів на прикрашеному різьбленням стільці з високою спинкою перед обіднім столом. Лікті лежали на столі, в руках він тримав ногу гусака, яког рвав пальцями і жував. Відблиски світла танцювали на його поголеній голові, сухожилля на скронях напружувалися, поки він пережовував. Тонкі вуса, ростучі з кутів його рота і під нижньою губою, рухалися в такт щелепам разом із золотим ланцюгом, що з'єднував його вухо з носом. По товстих пальцях і оголених руках сноходця, поблискуючи в світлі свічок, тік гусячий жир.