Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Він знову звернувся до моряків:

— На цю ніч вони ваші. Маючи уявлення про цих жінок з їх снів, я вважаю, у вас з ними залишилися деякі рахунки. Можете робити з ними все, що хочете.

Моряки радісно загмикали.

Юлія відчула, як чиясь рука вхопила Ерміну за груди, як хтось відтягнув Ніккі голову за волосся і розв'язує їй корсет. У цей час третій матрос сунув руку їй самій між стегон, і вона не втрималась від крику.

— Але є невеликі правила. — Сказав Джеган, і моряки завмерли. — І якщо ви їх порушите, я вас згодую рибам.

— Що це за правила, імператор? — Запитав один з матросів.

— Вбивати їх вам забороняється. Вони — мої рабині і належать мені. Я хочу отримати їх вранці в досить пристойному стані, щоб вони могли мені прислуговувати. Це означає — жодних зламаних кісток та іншого членоушкодження. Ви їх усіх між собою розіграєте. Я знаю, що станеться, якщо дозволити вам вибирати самим. А я не хочу, щоб хоч одна з них уникла вашої уваги.

Матроси зі сміхом погодилися, що це дійсно буде справедливо, і пообіцяли дотримуватися правил.

Джеган знову звернув свою увагу на шістьох сестер.

— У мене величезна армія, а повій в околицях замало. Від цього мої солдати перебувають в поганому настрої. І до тих пір, поки я не визначу вам інші обов'язки, ви будете догоджати їх щодня. Чотири години на відпочинок, і скажіть спасибі, що у вас моє кільце на губі. Це не дасть їм вас убити.

Сестра Цецилія, невинно посміхнувшись, розвела руки.

— Імператор Джеган, твої солдати молоді і сильні. Боюся, їм буде мало задоволення від такої старої, як я. Мені дуже шкода.

— Упевнений, що вони будуть раді тобі. Ось побачиш.

— Імператор, сестра Цецилія права. Боюсь, я теж для цього занадто стара і товста, — вимовила Тові старечим голосом. — Навряд чи ми зможемо дати насолоду твоїм воїнам.

— Насолода? — Джеган нанизав на ніж шматочок печені. — Ви що, тупі?

При чому тут насолода? Смію запевнити вас, мої солдати із задоволенням насолодяться вашими принадами, але ви мене неправильно зрозуміли.

Він тицьнув у них пальцем. Вимазані жиром персні блиснули у світлі смолоскипів.

— Ви були сестрами Світла, потім — сестрами Тьми. Ви, ймовірно, самі могутні чаклунки в світі. Але ваша робота змусить вас зрозуміти, що ви лише гній у мене під ногами і я можу робити з вами все, що забажаю. Відтепер всі володіючі даром — моя зброя. І ви повинні міцно засвоїти цей урок. Ваша думка нікого не цікавить. І поки я не прийму інше рішення, ви будете розважати моїх солдатів. Якщо їм захочеться викрутити вам пальці і сперечатися на те, хто змусить вас голосніше волати, вони так і зроблять. У них дуже різноманітні смаки, і вони можуть робити з вами все, що побажають, крім вбивства. Він засунув в рот залишки м'яса.

— Але в будь-якому випадку тільки після цих хлопців.

Насолоджуйтесь моїм подарунком, хлопці. Служіть, і в майбутньому я про вас не забуду. Імператор Джеган пам'ятає своїх друзів.