Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
— Тобто ви навіть не знаєте, хвора вона чи ні? — уточнила Соня Мудіґ. — Якщо їй так і не поставили діагнозу.
— Розумієте, діло було так, — почав Петер Телебор’ян. — Я отримав Лісбет Саландер, коли їй от-от мало виповнитися тринадцять років. Вона була схильна до психотичних станів, страждала нав’язливими уявленнями і яскраво вираженою манією переслідування. Вона залишалася моєю пацієнткою впродовж двох років, після того як її примусово помістили до лікарні Святого Стефана. Причиною примусової госпіталізації стали прояви грубого насильства щодо однокласників, ці прояви спостерігалися в неї з самого дитинства. У звітах про неї неодноразово відмічені випадки нанесення побоїв оточуючим. Але це насильство завжди було спрямоване проти осіб з її близького оточення, тобто проти тих, хто, в її уявленні, чимось її скривдив. Притому жодного разу не спостерігалося, щоб вона нападала на зовсім не знайомих людей. Тому я думаю, що між нею і парою з Енскеда має існувати якийсь зв’язок.
— За винятком нападу в підземці, коли їй було сімнадцять років, — уставив Ханс Фасте.
— Щодо цього випадку абсолютно точно встановлено, що напали, навпаки, на неї, а вона тільки захищалася, — сказав Телебор’ян. — Чоловік, про якого йшлося в цьому випадку, був відомий сексуальний злочинець. Але в той же час це може бути показовим прикладом її звичайної поведінки. Вона могла б просто піти або покликати на допомогу інших пасажирів вагона. Але вона вибрала шлях жорстокого рукоприкладства. У разі небезпеки вона реагує, застосовує силу.
— А в чому, по суті, виявляється її хвороба? — спитав Бубланськи.
— Як я вже сказав, точний діагноз їй так і не було встановлено. Я сказав би, що вона страждає на шизофренію і постійно балансує на межі психозу. У неї відсутня здатність до емпатії, і багато в чому її можна назвати соціопатом. Я взагалі вважаю дивним, що вона більш або менш протрималася так довго. Вона прожила в суспільстві вісім років, правда, у становищі опікуваної, не вчинивши за цей час нічого такого, що могло б спричинити її арешту або викликати скарги з боку оточуючих. Проте її прогноз…
— Її прогноз?
— Увесь цей час вона не мала ніякого лікування. Я припускаю, що хвороба, яку можна було б вилікувати або тримати під контролем десять років тому, тепер стала невіддільною частиною її особистості. Я передбачаю, що після арешту їй не загрожує ув’язнення — її місце в лікарні.
— То як же тоді, чорт забирай, суд міг залишити її на волі? — буркнув Ханс Фасте.
— Очевидно, це пояснюється збігом обставин: мабуть, їй стався адвокат з добре підв’язаним язиком, а з другого боку, винна постійна лібералізація та економія коштів. У всякому разі, що стосується мене, я рішуче заперечував, коли мене залучили в ролі судового експерта. Проте рішення від мене не залежало.
— Але ж той прогноз, про який ви говорили, ґрунтується, очевидно, тільки на припущеннях? — встряла Соня Мудіґ. — Я хочу сказати, що ви ж нічого не знаєте про те, що відбувалося з нею з моменту повноліття?
— Він спирається не тільки на припущення, а на весь мій досвід!
— Вона небезпечна для самої себе? — поцікавилася Соня Мудіґ.
— Ви запитуєте, чи може вона вчинити самогубство? Ні, в цьому я сумніваюся. Вона швидше психопатка, що страждає на егоманію. Окрім себе самої, вона ні на кого не зважає. Люди навколо для неї нічого не означають.
— Ви сказали, що вона реагує застосуванням сили, — зауважив Ханс Фасте. — Інакше кажучи, це означає, що вона небезпечна?
Петер Телебор’ян подивився на нього довгим поглядом. Потім, перш ніж заговорити, опустив голову і потер лоба:
— Ви не уявляєте собі, як важко точно передбачити поведінку людини. Я не хочу, щоб Лісбет Саландер постраждала, коли ви будете її заарештовувати… Та все ж: так! У її випадку я би постарався, щоб під час арешту були дотримані всі можливі запобіжні засоби. Якщо виявиться, що у неї є зброя, то існує великий ризик того, що вона вдасться до неї.
Розділ 18
Всі три паралельні розслідування вбивства в Енскеді і далі собі йшли. Констебль Бубла мав ті переваги, що їх надає державна система. На перший погляд здавалося, що справа не становить труднощів: у слідства є підозрюваний, зв’язок між підозрюваним і знаряддям убивства встановлено. Також було відстежено безперечний зв’язок з першою за часом жертвою і можливий зв’язок з двома іншими жертвами — через Мікаеля Блумквіста. Для інспектора Бубланськи завдання практично зводилося до того, щоб заарештувати Лісбет Саландер і доправити її до Круноберґа, в камеру попереднього ув’язнення.