Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
• у модель зведено не будь-яку сукупність відомостей про криміналістично значущі ознаки, а їх систему, тобто об’єднано взаємопов’язані і розміщені у відповідному порядку елементи (частини) цілісного утворення;
• дотримано інформаційний підхід;
• запропоноване визначення наочно і стисло формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.
Вчення про криміналістичну характеристику злочинів як вихідна теоретична і інформаційна база побудови методичних рекомендацій є складовою завершального розділу криміналістики — криміналістичної методики. Загальні положення криміналістичної характеристики входять як важливий компонент до загальнотеоретичної частини криміналістичної методики. Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів є елементом структури методики їх розслідування.
4.2.3. Основні елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів
Найбільш дискусійним у теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний і кількісний склад елементів криміналістичної характеристики злочинів. Л. Сергєєв одним з перших виокремив такі її елементи: особливості способів і слідів певних видів злочинів; обставини, що характеризують учасників злочину, та їх злочинні зв’язки; об’єктивний бік, час, місце і обстановка вчинення злочину; об’єкт замаху та інші, а також взаємозв’язок перелічених чинників.
На думку С. Мітрічева, при вивченні методики розслідування окремих видів злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне значення, на особливості цього виду злочину, що виражаються у способах його вчинення, характерних слідах, професіональних і злочинних навичках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналістичну характеристику окремих видів злочинів. Видова криміналістична характеристика повинна включати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення. Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характеристики, С. Мітрічев зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взаємопов’язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що їх залишає злочинець; особа злочинця. При цьому автор зазначив, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоплювати найбільшу кількість ознак, які мають криміналістичне значення.
В. Танасевич і В. Образцов виокремили такі елементи криміналістичної характеристики: спосіб вчинення злочину; обстановка вчинення злочину; умови охорони об’єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов’язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); маскування, спрямоване на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; особа злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину.
Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував В. Гавло, який виокремив такі елементи: ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); реальна слідча ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред’явлення обвинувачення і після нього.
До елементів криміналістичної характеристики С. Винокуров включив типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.
О. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: безпосередній предмет злочинного замаху; спосіб вчинення і приховання злочину; обставини, за яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об’єкта тощо); особливості слідів, що їх залишає злочинець (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).
А. Баянов виокремив п’ять елементів криміналістичної характеристики: спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину; предмет і наслідки злочинного замаху; особа потерпілого; особа злочинця; мотив і мета вчинення злочину.
На думку Р. Бєлкіна, до криміналістичної характеристики повинні належати: характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинення, приховання злочину та типові наслідки його застосування; дані про особу ймовірного злочинця та ймовірні мотиви і мета злочину; окремі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка).
Ще більше коло елементів криміналістичної характеристики запропонував І. Лузгін: типові способи вчинення і приховання злочинів, використовувані знаряддя злочину, послідовність дій; типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); типові чинники, що зумовлюють вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і мета злочинного діяння; стійкі особливості об’єкта (предмета) замаху, що впливають на підготовку, вчинення та приховання злочину; типові сліди та документи як матеріальні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв’язки слідів; найімовірніші свідки; особливості особи злочинця, потерпілого, свідка, чинники, що впливають на формування їх показань і поведінки під час слідства; характер і розмір збитків.