Бережа

Электронная книга - «Бережа». Краткое содержание книги:

Бережа

Перейти на страницу:

Пiсля цiєї пiснi коло розпадається, усi пiдходять до Лялi, навколо якої на дерновому столi, застеленому рушниками, лежать наїдки i вино. Пригостившись, молодь лаштується в урочистий похiд. Попереду двоє парубкiв ведуть вбрану у весiльний вiнок Лялю, за ними двоє дiвок ведуть вбраного у весiльний вiнок Леля. За ними дiвчата з хлопцями пiд руку. Процесiя вирушає, спiваючи:

Посiю я рожу, поставлю сторожу. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Непевна сторожа, виламана рожа. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. пхало на конях та три сонця красних. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Та три сонця красних, три козаки ясних. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Що перший князенко молоденький Лельо. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Що другий князенко молоденький Яньо. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Що третiй князенко молоденький Славко. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Вийшло їм назустрiч та три зiрки ясних. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Три зiрочки ясних, три дiвочки красних. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Першая дiвочка молоденька Ляля. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Другая дiвочка молода Мар'яна. Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною. Третяя дiвочка молода Милана, Стороною дощик iде, стороною, над моєю рожею червоною.

Спiвають разом з купальськими i весiльнi пiснi. Лялю i Леля приводять до дому дiвчини, яка вбрана в Лялю. Батьки їх урочисто зустрiчають. Пiсля чого розходяться.

Зелений понедiлок

У понедiлок буває освячення рiки чи ставу, на березi якої лежить село. Люди збираються бiля Храму рано-рано. Попереду Головний волхв, а за ним ще одинадцять людей, вбраних у волхвiв, несуть хоругви, бунчуки i криж. Iдучи спiвають.

Над морем глибоким стоїть явiр високий. Грай, море, грай, море, радуйся, земле, вiк до вiку. На тiм яворi сиз орел сидить. Грай, море, грай, море, радуйся, земле, вiк до вiку. Сиз орел сидить, у воду глядить. Грай, море, грай море, радуйся, земле, вiк до вiку. У воду глядить, рибi говорить. Грай море, грай море, радуйся, земле, вiк до вiку. Ти менi, рибо, пара, будем в одного пана. Грай море, грай море, радуйся, земле, вiк до вiку. Тобою гостей вiтати, пером листи писати. Грай море, грай море, радуйся, земле, вiк до вiку.

Коли шестя пiдходить до води, назустрiч їм вiд води iде почесний господар з цього ж села з господинею i пiдносять Головному волхвовi хлiб-сiль. Господар каже:

– Свята вода хай очиститься вiд усього лихого, а хто її питиме чи купатиметься в нiй, хай здоров буде. Хай буде вода чиста, а риба смачна.

Господиня каже:

– А всi лихi сили хай iдуть на болота, на очерети, куди пiвнячий голос не доходить.

Волхв бере хлiб-сiль i кладе на стiл, який стоїть бiля води, застелений бiлою скатертиною. Бiля хлiба ставлять нове вiдро з тiльки що набраною водою. Перед столом запалюється вогнище, а волхв читає речення No42, No36, No33. Пiсля читання волхв умочає у вiдро криж i вкидає три гарячi вуглини. Пiдручний бере вiдро, ще один пiдручний бере хлiб, Головний волхв бере кропило. Вони рушають понад водою. Волхв кропить воду, а пiдручний ламає хлiб i кидає у воду. З ними рушають всi iншi, спiваючи:

Дiвчина край моря сидiла, сама до себе так говорила: – Ой милий ти мiй, Боже, чи є що ширше над море, чи є що довше над поле, чи є що швидше вiд коня, чи є що над мед солодше, чи є що над брата дорожче? А риба їй говорила: Мало ти, дiвчино, знаєш. Ширшеє небо над море, довшеє море над поле, швидшi вiд коня є очi, вiд меду солодше кохання, над брата милий дорожчий.

Коли шестя пiдходить до очеретiв, з очеретiв виходить Водяник i Русалки (перевдягненi дiвчата i хлопцi). Вони спiвають:

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?