Амністія для Хакера

Далі ти все знаєш. Із тієї скупої інформації, що я отримав від нього, вдалося вийти на тебе, потім його схованку, потім розкрити її вміст і сутність. Тепер уже ефект від зробленого перевершив усі мої сподівання. Мені вдалося зруйнувати все його «господарство». Більше того, я зумів стати Хакером — людиною, яка поставила з ніг на голову, розворушила все це смердюче кубло, докорінно змінила свій статус, у тому числі, у власних очах. Все-таки друга частина моєї програми робилася в ім'я справедливості. Про якийсь більший прощальний «феєрверк» годі було й мріяти. Ось так. Я мав би всі підстави бути цілком задоволеним, принаймні, у світлі своїх останніх бажань, якби не одна обставина.

Надзвичайно важко йти з життя, коли кохаєш. Але все сталося поза моєю волею. Я був надто заклопотаний іншими проблемами, щоб тверезо усвідомити те, що почало відбуватися між нами, і вчасно схаменутись. Тепер уже пізно. Як кажуть, маємо те, що маємо. Якщо бути відвертим, стосовно себе я не жалкую. Доля все-таки останньої миті зглянулася наді мною і подарувала таку втіху. Те, що між нами відбувалося, я пам'ятатиму до останнього в усіх подробицях. Для тебе, безперечно, було б краще уникнути цього нещасливого роману. Мені шкода, що мимоволі став винуватцем твоїх страждань, сліз, сумних думок та майбутніх проблем. Заспокоюю себе лише тим, що ти ще дуже молода, життя твоє тільки починається і доля, на яку заслуговуєш, ще знайде тебе. Я вірю в це, інакше цей тягар на сумлінні був би зовсім нестерпний.

Не знаю, що ще міг би тобі сказати. Ось пишу і свідомо відтягаю мить коли мушу говорити про найболючіше. Досі звучить у моїх вухах твоє останнє запитання: «А що ж робити мені?». Залишити дитину в двадцять років, самій — означає змінити все своє наступне життя, можливо, не на краще. Позбутися ж першої вагітності — означає ризикнути здоров'ям і, можливо, не мати більше дітей. Якби тільки я міг жити, то це питання навіть не постало б. А так приймати рішення доведеться тобі самій. Роби так, як вважатимеш за краще.