Інґа
- Автор: Ферріс Скотт
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-2-7
- Переводчик: Дмитро Антонюк
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Інґа». Краткое содержание книги:
Після відмови Інґи відновити близькість Джек із різним успіхом спробував спокусити інших найкрасивіших голлівудських жінок. Йому вдалося затягти у ліжко Соню Гені і Пеґґі Каммінс, але, замість причарувати Олівію де Гевіленд, він сів у калюжу, почасти тому, що переплутав ванну із шафою і на нього посипалася лавина тенісних ракеток і м’ячів. «Ти вважаєш, я провалився, бо увійшов у тенісну шафу? — розмірковував пізніше Джек про таку рідкісну причину невдалого залицяння. — Ти гадаєш, саме це завадило мені?»{872}
Крім зваблення актрис, Джек у Голлівуді намагався зрозуміти, які невловимі риси перетворюють актора у зірку і чи їх можна використати для того, щоб із політика зробити президента. Джек орендував квартиру разом із актором Робертом Старком і проводив час із давнім другом Чаком Сполдінґом, який після успіху своєї книжки «Кохання з першого польоту», як й Інґа, став сценаристом.
Зірковий актор Ґері Купер придбав права на книжку Сполдінґа (хоча ця історія часів війни так і не стала фільмом), і якось Джек приєднався за вечерею до них із Купером, намагаючись збагнути, в чому полягає шарм знаменитості. Він пішов «заінтригованим». Як зрозумів Кеннеді лаконічний імідж Купера полягав не в дії, бо той майже нічого не сказав за столом. Як хтось, за словами Джека, «такий нудний, що викликав позіхання», збирав навколо себе після виходу з ресторану натовпи захоплених фанів?{873}
Джек, проте, швидко вчився. Після зустрічей з іншими зірками на кшталт Спенсера Трейсі чи Кларка Ґейбла, він усвідомив, що великі світу цього завжди грали самих себе, чи точніше — грали осіб, яких розвивали всередині. Так само, як бідний лондонський акробат Арчі Ліч перетвориться у впевненого актора Кері Ґранта, так і Джек трансформує свій імідж. Геніальний, але повний сумнівів молодий чоловік під впливом свого батька і покійного старшого брата, завдяки сумлінним спробам і практиці, поволі, але впевнено покаже в собі захопливе поєднання воїна і філософа, юності і мудрості, сміливості і гумору, і після всього цього стане першим американським «президентом-кінозіркою».
Незабаром після переїзду до Голлівуду Джек отримав від Хьорста пропозицію (звісно, з допомогою його батька) — написати про відкриття першої сесії ООН в Сан-Франциско, яка починалася в квітні. Джек мав зробити репортаж про її роботу з погляду ветерана війни.
Кеннеді був не єдиним політиком, який добився поїздки на засідання ООН за журналістською акредитацією. Ще одним став член британського парламенту Роберт Бутбі — показний аристократ, який колись був правою рукою Вінстона Черчілля і вважався можливим майбутнім прем’єр-міністром Великобританії. Незабаром приблизно на тиждень він стане нареченим Інґи.
Розділ 64
«Бурхливий роман в апельсиновій алеї»
Роберт Бутбі був на десять років старшим за Інґу, але з будь-якого огляду видавався кремезнішою англійською версією Джека Кеннеді. Статний і красивий, в нього була та сама заразлива усмішка, та сама грива неслухняного волосся (хоча Бутбі був чорнявий, а не русявий) і та сама «непомірна жага до життя»{874}. Він любив оперу, джаз, Хемінґуея та азартні ігри, їздив на двомісному бентлі (зазвичай на великій швидкості) і належав до тих британських завсідників кав’ярень, в яких нудьгувати вважалося найбільшим з усіх можливих гріхів. Серед його найдорожчих друзів був відомий драматург і композитор Ноел Коуард.
Так само, як і Джека, жінки вважали Бутбі неймовірно привабливим, і він також користався цим фактом. Проте, на відміну від Кеннеді, Бутбі був бісексуалом, хоча таємним, і його романи з чоловіками відбулися в юності. Пізніше всі його сексуальні партнери були майже винятково жінками, і у 1960-х роках він виграв суд проти газети, яка стверджувала, що він має інтрижку із членом банди «модів»[70] Ронні Креєм.
Коли Бутбі зустрів Інґу, він уже встиг одружитися і розлучитися і на той час перебував у тривалих стосунках із дружиною близького друга — майбутнього прем’єр-міністра Гарольда Макміллана. Як і Джек, Бутбі врешті-решт покаже Інзі, що теж любить політику більше за кохання.
Природжений політик, який однаково легко знаходив спільну мову і з торговцями рибою, і з герцогами та герцогинями, Бутбі обрався у парламент у віці 24 років. Син единбурзького банкіра, він був дотепним, красномовним, часто вразливим, мав глибокий сильний голос, названий одним із його шанувальників «золотою копальнею»{875}. Перша промова Бутбі в парламенті так вразила Вінстона Черчілля, що коли його через рік призначили міністром фінансів, він попросив Бутбі стати його головним помічником і особистим секретарем в парламенті, і взагалі кілька років ставився до Бутбі як до рідного сина.
70
Від англ. «mod», назва британської молодіжної субкультури кінця 1950 — початку 1960-х років. — Прим. пер.