Основи кримінально-правової кваліфікації
- Автор: Навроцький В’ячеслав Олександрович
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Основи кримінально-правової кваліфікації». Краткое содержание книги:
Для науковців, студентів юридичних вищих закладів освіти, юристів-практиків.
Виходячи з викладеного, пропонується ускладненими вважати такі одиничні злочини:
1) злочини з двома чи більше обов’язковими діяннями;
2) злочини з кількома альтернативними діяннями;
3) злочини з кількома обов’язковими наслідками;.
4) злочини, з кількома альтернативними наслідками;
5) злочини з кількома альтернативними чи обов’язковими іншими ознаками складу;
6) триваючі злочини;
7) продовжувані злочини;
8) злочини, об’єктивна сторона яких містить в собі вчинення іншого правопорушення (дисциплінарного чи адміністративного проступку);
9) складені злочини.
Схема: Види одиничних ускладнених злочинів
Кваліфікація будь-якого з одиничних злочинів — як простих, так і ускладених, характеризується тим, що вона здійснюється лише за однією статтею Особливої частини КК. Тобто, в будь-якому випадку, одиничний злочин передбачений однією кримінально-правовою нормою, яка може бути:
- самостійною (наприклад, ч. 1 ст. 121 КК);
- входити як обов’язковий елемент в іншу кримінально-правову норму (ч. 4 ст. 187 КК).
Загальні правила кваліфікації множинності злочинів
Як підсумок з усього викладеного можна сформулювати алгоритм кваліфікації множинності злочинів. Він включає в себе послідовне вчинення таких дій:
1) кваліфікація кожного із одиничних злочинів, які входять у множинність чи встановлення того, яка кваліфікація була дана цьому злочину раніше та чи зберігає вона юридичну силу;
2) визначення того, має місце вчинення ускладненого одиничного злочину чи множинності злочинів;
3) встановлення виду множинності злочинів;
4) остаточна кваліфікація вчиненого з врахуванням виду множинності – за однією чи кількома статтями КК.
6.2. Кваліфікація сукупності злочинів
Поняття сукупності злочинів
Сукупність злочинів є одним із видів їх множинності. Звідси випливає, що сукупність характеризується тими ж ознаками, що й відповідне родове поняття – множинність злочинів та додатковими видовими ознаками, які виражають специфіку саме цього виду множинності злочинів[145].
Видові ознаки сукупності злочинів, достатньо повно і точно відображені в її понятті, викладеному в ч. 1 ст. 33 КК. Конкретизуючи ці ознаки, можна сказати, що сукупність злочинів має місце тоді, коли:
1) вчинене повністю не охоплюється будь-якою однією статтею Особливої частини КК. Тобто, скоєне потрібно кваліфікувати за кількома статтями Особливої частини. В той же час сукупності немає, якщо кваліфікація скоєного відбувається з посиланням на одну статтю Особливої частини та статтю (статті) Загальної частини КК, оскільки в такому випадку має місце один злочин;
2) кожний із злочинів, які утворюють сукупність, підлягає кваліфікації за окремою статтею чи частиною статті Особливої частини КК.
Ця ознака дозволяє відмежувати сукупність злочинів від:
- рецидиву, при якому злочин, за який особа засуджена, кваліфікувати не потрібно, оскільки він вже отримав кримінально-правову оцінку;
- повторності злочинів, яка в певних випадках кваліфікується лише за однією статтею Особливої частини КК;
- складних одиничних злочинів, які кваліфікуються лише за однією статтею (частиною, пунктом статті Особливої частини КК).
3) ці злочини передбачені різними статтями чи частинами статті. Таким чином, сукупність відрізняється від повторності, для якої характерним є вчинення кількох однорідних чи тотожних злочинів, тобто тих, які передбачені однією і тією ж чи спорідненими кримінально-правовими нормами. Немає сукупності при вчиненні одного злочину при наявності кількох кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами або пунктами однієї статті Особливої частини КК;
4) за жодний із злочинів, які утворюють сукупність, особу не було засуджено. Це означає, що всі такі злочини вчинені до винесення вироку хоча за один із них. За цією ознакою сукупність злочинів відмежовується від так званої сукупності вироків. В певній мірі вказана ознака “перекликається” з першою з виділених ознак сукупності злочинів, також відмежовує сукупність злочинів від такого виду множинності, як рецидив.
145
В літературі нерідко, виділяючи ознаки сукупності злочинів, серед них називають і загальні ознаки множинності — див. напр..: Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела при совершении совокупности преступлений. // Весы Фемиды. — 2001. — № 3 (19). — С. 4. [c. 3-9].