Лялька
- Автор: Коул Даніель
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-3113-9
- Переводчик: Ганнa Литвиненко
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Лялька». Краткое содержание книги:
— Усе гаразд? Маю квіти для місіс Емілі Бакстер, — оголосив неохайний молодик.
— Жахливо, — пробурчав Фінлі.
— Це вже буде п’ятий чи шостий для неї. Невже вона така гарна? — запитав незграбний чоловік, заставши Вульфа зненацька таким недоречним запитанням.
— Гммм…. Вона… Дуже гарна, — запинаючись, відповів Вульф.
— Ми не думаємо про інших детективів з такої точки зору, — перебив Фінлі, побачивши труднощі свого напарника.
— Це залежить від… — Вульф озирнувся на Фінлі.
— Я хотів сказати, що, звісно ж, вона гарна, — випалив Фінлі, втрачаючи спокій від цієї розмови. — Але…
— Думаю, що кожен із нас по-своєму унікальний і красивий, — мудро закінчив Вульф.
Вони з Фінлі кивнули один одному, бездоганно ухилившись від незручного запитання.
— Але він би ніколи не… — запевнив кур’єра Фінлі.
— Ні, ніколи, — погодився Вульф.
Чоловік нерішуче глянув на двох детективів.
— Добре.
Зі свого кабінету вийшов Сіммонс і побачив, що Вульф усе ще був тут.
— Вимітайся, Вульфе!
Вульф розвернувся до кур’єра.
— Стіл у кутку, — підказав він, перед тим як ступити у вільний ліфт, благаючи, щоб серед того натовпу репортерів, із яким йому доведеться зіткнутися, не було його колишньої дружини.
Розділ 3
Більше десяти хвилин Бакстер і Едмундс прочекали у головній приймальні лікарні Королеви Єлизавети. Вхід до кафе та кабінету В. Г. Смітса перекривали хлипкі на вигляд загородки. Коли Бакстер глянула на купку недосяжних «Monster Munch», у неї забурчало в животі. Нарешті охоронець із помітно зайвою вагою без поспіху підійшов до стійки й зовсім непривітна жінка з приймальні вказала на них.
— Агов! — вигукнула вона, помахавши їм так, немов кликала до себе собаку. — Джек проведе вас.
У охоронця на плечі точно були крихти від чіпсів. Неохоче, до болю повільно, він повів їх до ліфтів.
— Ми взагалі-то поспішаємо, — не втрималася Бакстер.
На жаль, складалося враження, що це ще більше сповільнило чоловіка.
Коли вони вийшли з ліфта у підвалі, їхній ескорт уперше до них заговорив.
— «Справжня» поліція не довіряє нам, скромним охоронцям, таке складне завдання, як сидіти біля дверей палати, тож вони взяли це на себе. Велике їм на тому спасибі.
— Після того, як тіло спустили до моргу, його охороняли? — люб’язно поцікавився Едмундс, намагаючись заспокоїти роздратованого охоронця.
Ідучи вузьким коридором, він витягнув свій записник, готовий тут-таки записати відповідь.
— Тут я можу лише здогадуватися, — почав чоловік із перебільшеною задумою, — однак гадаю, що після смерті поліція не вважала того хлопчину небезпечним. Але я повторю, це лише припущення.
Охоронець самовдоволено всміхнувся із власного жарту. Едмундс глянув на Бакстер, очікуючи, що вона похитає головою чи глузуватиме з його дурних запитань. На диво, замість цього, вона вступилася за нього.
— Мій колега намагається, хоча й не дуже вдало, витягнути з вас, чи охороняється морг.
Вони зупинилися біля подвійних дверей без позначок. Чоловік зверхньо постукав пальцем по маленькій наліпці на шибці «Входу немає».
— А це тоді для чого, мила?
Бакстер пройшла повз неприємного чолов’ягу та притримала двері для Едмундса.
— Дякую, ви були най… — вона зачинила двері перед обличчям охоронця, — …паскуднішим провідником.
На відміну від охоронця, який нічим їм не допоміг, патологоанатом був приязним і вправним. За кілька хвилин він знайшов і роздруковані, й електронні файли, пов’язані з Наґібом Халідом.
— Насправді, мене не було тут під час розтину, однак згідно з цими записами причиною смерті визнано тетродоксин. У крові знайшли його сліди.
— І цей тетоксин…
— Тетродоксин, — патологоанатом виправив її навіть без натяку на зверхність.
— Так, він. Що це таке? Як його можна дістати?
— Це природний нейротоксин.
Бакстер і Едмундс безпорадно глянули на нього.
— Це отрута, і, ймовірно, він проковтнув її. Більшість смертей від тетродоксину трапляється від споживання риби-фугу, делікатесу для деяких, хоча сам я надаю перевагу «Ferrero Rocher».
Шлунок Бакстер знову болісно забурчав.
— Хочете побачити тіло? — запитав патологоанатом.