Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Щира шахрайка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Щира шахрайка

Электронная книга - «Щира шахрайка». Краткое содержание книги:

Джул Вест Вільямс — вісімнадцятирічна сирота. Воліючи бути схожою на супергероїв із улюблених коміксів, вона навчилася майстерно копіювати чужі голоси й акценти, вправно битися й наслідувати зовнішність інших людей, буквально перевтілюючись у них. Несподівано Джул знайомиться із заможним подружжям Соколофф, яке просить дівчину відшукати їхню доньку-багатійку Імоджен, що покинула навчання й відпочиває на острові Мартас-Він’ярд. Джул та Імоджен стають подругами, і перша починає буквально перетворюватися на Іммі. У своєму прагненні бути кимось іншим дівчина заходить надто далеко. Тепер вона може назавжди втрати себе. А може, вона цього й прагне?..
1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 74
Перейти на страницу:

— Я знаю, що маю інакший вигляд.

— Та ні, — збрехала Джул. Вона поцілувала Патті у щоку.

— Я більше так не можу, — сказала Патті. — Зранку увесь час перед дзеркалом, незручне взуття. Макіяж на обличчі.

Джул сіла.

— Раніше я фарбувалася для Ґіла, — Патті вела далі, — і для Іммі, коли вона була маленькою. Раніше вона говорила: «Матусю, завий волосся! Давай, нанось блискітки!» Зараз приводу немає. Я вирішила зробити перерву в роботі. Одного разу мені спало на думку: «Мені не треба турбуватися». Я просто вийшла з дверей — і це була така полегкість, що я і не можу описати. Але знаю, що це тривожить людей. Мої друзі хвилюються. А я думаю: нехай. Я втратила Імоджен. Я втратила Ґіла. Ось зараз — це я.

Джул прагнула сказати правильні слова, але не знала, що саме треба — поспівчувати чи відволікти.

— Я про таке читала книжку в колежі, — вимовила вона.

— Про що?

— Про те, як тримати себе у повсякденному житті. Один хлопець, Гоффман, гадав, що у різних ситуаціях люди поводяться по-іншому. Що особистість змінюється. Це зветься пристосуванням.

— Ти маєш на увазі, що я припинила себе демонструвати?

— Або ви робите це по-іншому. Існують різні версії «я».

Патті підняла меню, відтак простягла руку і торкнулася руки Джул.

— Тобі слід повернутися до коледжу, солоденька цукерочко. Яка ти розумна.

— Дякую.

Патті подивилася Джул у вічі.

— Я чудово відчуваю людей, ти знаєш, — сказала вона, — і в тобі так багато потенціалу. Ти голодна і смілива. Сподіваюся, ти знаєш, що можеш стати ким завгодно у цьому світі.

Підійшов офіціант і прийняв замовлення на напої. Принесли кошик із хлібом.

— Я привезла вам каблучки Імоджен, — сказала Джул, коли метушня скінчилася. — Я мусила надіслати їх поштою раніше, але…

— Розумію, — урвала її Патті, — важко було їх відпустити.

Джул кивнула. Вона передала тонкий паперовий пакунок. Патті зняла клейку стрічку. Всередині було вісім старовинних обручок, усі з вирізьбленими тваринами або мали форму звірів. Іммі їх колекціонувала. Вони були кумедні й незвичайні, старанно продумані — усі в різних стилях. Дев’яту каблучку досі носила Джул. Іммі віддала її. Це була нефритова змія на правому підмізинному пальці.

Патті почала тихенько плакати у серветку.

Джул глипнула на колекцію. Кожна з цих обручок у той чи інший час була на тендітних пальцях Іммі. Вона, засмагла, стояла у тій ювелірній крамниці на Віньярді.

— Покажіть мені найнезвичайнішу каблучку, яка у вас є, — сказала вона крамарю. А потім:

— Ця для тебе, — вона подарувала Джул обручку-змію, і Джул ніколи не знімала її, і зараз також, хай навіть вона більше на неї не заслуговує, а можливо, ніколи й не була її гідна.

Джул почало нудити. Відчуття, що з’явилося глибоко у шлунку, поширилося горлом, стиснувши його.

— Вибачте.

Вона підвелася і спотикаючись попрямувала до жіночої вбиральні. Ресторан обертався навколо неї. Темрява заслала куточки очей. Джул стиснула спинку порожнього стільця, прагнучи віднайти рівновагу.

Вона захворіє. Або знепритомніє. Або обидва варіанти. Тут, у «Айві», в оточенні цих бездоганних людей, там, де вона не заслуговує перебувати, осоромивши бідну, нещасну матір подруги, яку та не достатньою мірою любила, або ж любила занадто.

Джул дісталася туалетної кімнати і схилилася над раковиною.

Нудота не припинилася. Її горло стискалося знову і знову.

Вона зачинилася в кабінці та сперлася на стіну. Її плечі тремтіли. Вона пробувала викликати блювання, але нічого не виходило.

Джул стояла у кабінці, трясучись та намагаючись відновити подих, аж поки її не перестало нудити.

Повернувшись до раковини, вона витерла мокре обличчя паперовим рушником. Потім занурила пальці у холодну воду і притисла їх до опухлих очей.

У кишені її сукні лежала червона помада. Джул підмалювала нею губи, наче вдягла броню, і пішла до Патті.

Коли Джул повернулася до столика, вже спокійна Патті розмовляла з офіціантом.

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 74
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)