Прометей закутий
- Автор: Эсхил
- Год: 1981
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- Переводчик: Тен Борис
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Прометей закутий». Краткое содержание книги:
Прийшов він, певно, із повою звісткою,
Оцей служник тирана новочасного.
З'являється Гермес.
ГЕРМЕС
До тебе, мудрія гостроязикого,
945]
Богів зрадливця, а людей шановника,
До тебе, вогнекрадця, промовляю я!
Звелів отець все розказать про шлюб отой,
Що через нього, похвалявсь ти, влади він
Позбудеться. Докладно і виразно все
950]
Ти, Прометею, розкажи без загадок!
Цю путь удруге не примушуй міряти,-
Сам знаєш-бо, цим Зевса не власкавити.
ПРОМЕТЕЙ
Яка зарозуміла й гордовита вся
Розмова ця прислужника богівського!
955]
Недавно ви при владі стали й мислите.
У замках безпечальних домувать повік?
Падіння двох тиранів чи не бачив я?
Побачу, як і третій, що при владі є,
Впаде ганебно й скоро. Сподівався ти,
860]
Що цих богів новітніх я злякаюся?
Далеко ще до цього. Поспішай назад
Дорогою, якою і прийшов сюди,-
Нічого ти від мене не дізнаєшся.
ГЕРМЕС
Отож-бо цим зухвальством і сваволею
965]
Себе й завів ти в безвихідь страждань оцих.
ПРОМЕТЕЙ
Свого нещастя на негідне рабство я
Не проміняю,- це запам'ятай собі.
ГЕРМЕС
Мабуть, у рабстві краще бути в скель оцих,
Ніж Зевса-батька вісником довіреним?
ПРОМЕТЕЙ
970]
Отак і треба зневажать зневажників.
ГЕРМЕС
Ти муками своїми мовби тішишся?
ПРОМЕТЕЙ
Я тішуся? Такої ворогам моїм
Жадав би я утіхи, й серед них - тобі.
ГЕРМЕС
За ці нещастя і мене винуєш ти?
ПРОМЕТЕЙ
875]
Скажу одверто,- всіх богів ненавиджу,
За добре злим мені вони віддячили.
ГЕРМЕС
Як подивлюсь я - справді тяжко хворий ти.
ПРОМЕТЕЙ
Як хворість то - ненавидіти ворога.
ГЕРМЕС
Але ти в щасті був би ще нестерпніший!
ПРОМЕТЕЙ
Ой-ой!
ГЕРМЕС
980]
Ой-ой? Це слово невідоме Зевсові.
ПРОМЕТЕЙ
Старіючи, усього час навчить його.
ГЕРМЕС
А ти ще й досі не навчився розуму.
ПРОМЕТЕЙ
Ба ні,- не розмовляв би я з прислужником.
ГЕРМЕС
Нічого, видно, батькові не скажеш ти?
ПРОМЕТЕЙ
985]
Не дякувать чи можу, власкавлений!
ГЕРМЕС
Глузуєш ти із мене, ніби з хлопчика.
ПРОМЕТЕЙ
Чи ти ж не хлопчик? Навіть ще дурніший ти,
Якщо від мене сподівавсь довідатись.
Ні мук таких немає, ані хитрощів,
990]
Щоб ними Зевс присилував сказати це,
Аж поки пут ганебних не розв'яже він.
Нехай палючим кидав він полум'ям,
Завіє все снігами білоперими,.
Громами хай загрожує підземними,-
995]
Нічим мене сказати не присилує,
Кому його належить з трону скинути.
ГЕРМЕС
Побачиш сам, чи допоможе це тобі…'
ПРОМЕТЕЙ
Все передбачив і давно вже зважив я.
ГЕРМЕС
Наважся, о наважся, нерозсудливий,
1000]
Хоч задля мук цих розумніше мислити.
ПРОМЕТЕЙ
Дарма, мов хвиль прибоєм докучаєш ти.
Вмовлянням. Не думай, що, лякаючись
Погрози Зевса, стану я, мов женщина,
Благать, кого ненавиджу, й ламатиму
1005]
я руки по-жіночому, щоб змилувавсь
І увільнив з кайданів,- ні, не буде так.
ГЕРМЕС
Багато, але марно розмовляв я тут.
Ні, цього серця не зм'якшить благаннями.
Мов огир неїжджалий, він узду гризе,
1010]
Пручається і з віжками змагається.
Та кволі, недоречні хитрування ці,-
Сама лиш самопевність нерозумного
Не варта аж нічого. Як словам моїм