Хроніки Якуба Вендровича
- Автор: Піліп'юк Анджей
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Хроніки Якуба Вендровича». Краткое содержание книги:
За неповну годину, десь біля першої ночі, біля ущелини проїжджав на возі Якуб Вендрович. Краєм ока помітив блиск металу в ущелині.
- Пр-р-р, стій, - сказав своїй коняці. Зліз із воза і почимчикував до дивного об'єкта.
- Що за дідько? - пробурмотів собі під носа. - Мабуть, стара пральна машина.
Витягнув із кишені старий слюсарський напильник і відпиляв кусок тасьми світло-золотистого металу, який обволік корпус дивної на вигляд пральної машини. Якуб потер стружку між пальцями.
- От холера, - сам до себе. - Мабуть, латунь. - Якусь хвилю рахував щось подумки.
- Ого, мало б заважити якихось двадцять п'ять кілограмів, якщо під цією шкарлупою більше нічого немає. А двадцять п'ять кілограмів за сьогоднішніми мірками, то цілих сорок півлітрових пляшок пива має вийти... Вдалий день видався!
Закинув боєголовку на плечі. Важка, як дідько, і навіть попри свій не молодечий вік - вісімдесятка на носі - дав їй раду. І не таке доводилося носити. Кинув вантаж на віз і поїхав. Коняка аж заіржала...
- Спокійно, брезент я залишив, - заспокійливо сказав їй, - але ж брезент не росте на деревах, може, і він пригодиться - штани пошити чи куртку...
Знову заіржала. Щось їй дуже не подобалося. Але що йому залишалося робити? Не пропадати ж добру?! Так, закинув брезент і заскочив на віз.
- Вйо! Додому, маленька! - закомандував.
Вендрович витяг із-під лавки флягу з самогоном, відкрив і посмакував кілька ковтків. З кожним ривком воза самогон потрапляв не лише в горлянку, але й вдало поливав тіло Якуба, на що він, звичайно, не звертав уваги. Треба ж було якось відсвяткувати, ще й такий трофей... Коняка шкандибала повільно, але впевнено.
- А вдома ми розкрутимо цей агрегат і побачимо, що і до чого, - старий любив поговорити зі своєю кобилою. - Залізні деталі підуть на металобрухт, а латунь й інші деталі... - задумався і для відновлення логічного і творчого ходу думок потяг ще ковток.
- А латунь теж на брухт, - задоволений собою, мовив. - А потім пивком відсвяткуємо.
Складне завдання було успішно вирішено. Його успіх, як і результат, не завжди залежав від об'єктивного рішення. Такий результат Якуб досягав лише на високих обертах головного мозгу. Зрештою, самогон взяв своє і екзорцист відчув полегшення, потім отупіння і розслаблене тіло повалилося у віз поряд із боєголовкою, яку ніжно обійняв і захропів.
Дзвінкий і монотонний гуркіт у двері комендатури вмить підняв на ноги дільничного Бірського, вирвавши з обіймів глибоких сновидінь про світ миру і порядку в усьому районі, про який він, власне, з усіх сил дбав.
- Будь ласка, - запросив невідомих всередину.
Чужинців було двоє. Вони були одягнені в чорні шкіряні
куртки з заглибинами від зброї з лівого боку. Обидва тримали уже відкриті посвідчення.
- Управління безпеки державної служби, - промовив один із них.
- Дільничний Бірський, - представився і миттєво застебнув верхній ґудзик.
- Знаємо, - сказав один із незнайомців. Свої прізвища з об'єктивних причин не називали. Зрештою, всім відомо, що то справа важлива на державному рівні.
- Можу вам чимось допомогти?
- Те, що ви зараз дізнаєтеся, має назавжди залишитися таємницею.
-Так точно!
- Вчора українське злочинне угрупування викрало справжню ядерну боєголовку з силою вибуху тридцять мегатон.
Бірський аж позеленів, але одразу оговтався, взявши себе в руки.
- Нам вдалося відстежити транспортний засіб, який її перевозив. Ми пильнували маршрут автомобіля, починаючи від контрольно-пропускного пункту на кордоні в Городлі. На
£ боєголовка 43
і. -
['
жаль, наші агенти втратили слід. За останніми даними, автомо-: біль проїхав через Ухань, потім, ймовірно, повернув у напрямку Красноставу.
Бірський впав у крісло. Намалював в уяві карту околиці і дійшов висновку, що атомна бомба проїхала через його село.
- 1-і? - запитав якось не дуже інтелігентно.
- Це ще не все. Неподалік Боньчі два автомобілі потрапили в засаду. Фургон, який перевозив непотріб і другий автомобіль, який мав зустріти і забрати боєголовку. Була стрілянина, а потім бандити втікали в бік Варшави. По дорозі наткнулися на нашу блокаду. Пробували прорватися, тому, на жаль, нікого не залишилося в живих.
- А боєголовка?
- Боєголовка зараз знаходиться десь у вашому районі. Оскільки з самого початку операції ми оточили весь район і перевіряємо кожен транспортний засіб, який виїжджає з цієї території, боєголовка просто не могла прослизнути через наші блокпости.