Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
День гніву - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

День гніву

Электронная книга - «День гніву». Краткое содержание книги:

Роман «День гніву» блискучого, хоч і вельми контроверсійного, українського письменника-еміґранта Юрія Косача (1908—1990), племінника Лесі Українки, — вочевидь, найталановитіше белетристичне відображення бурхливої епохи Хмельниччини в українській літературі. Написаний у Німеччині протягом 1947—1948 pp. і практично невідомий сучасному українському читачеві, цей високомайстерний роман змальовує яскраву картину вибуху всенародного повстання під проводом гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького 1648 року. Як пише у післямові до цього видання Марко Роберт Стех, відображення Косачем «козацько-української революції» XVII ст. надзвичайно модерне і на диво співзвучне з нашим часом, оскільки віддзеркалює численні паралелі з українською Революцією Гідності XXI ст.
1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 217
Перейти на страницу:

— Так, — вирвався Шебеші з задуми, — це була велика людина, й у тіні її живемо. Що несе нам французьке сторіччя, не знаємо, пане Ґьос, але знаємо тільки те, що воно опора для молодих сил Європи. Невідоме майбутнє чи відоме минуле: руїна, темнота, мордування й неволя? Як молоді орли, розгортають нації свої крила в цій війні, й льот їхній у світлість, пане Ґьосе, не в темряву. Це сторіччя тому ще велике, пане резиденте, бо воно визволяє нації, які досі дрімали. Не сваволя монархів, мій пане, не воля князів, не змагання станів за привілеї і не так уже й полум’я віри, як рокіт підземних сил, рокіт сил нації кермує історією…

Іктар Ґьос посміхнувся.

— І тому ви, пане князівський раднику Шебеші, так прислухаєтесь до слів його мості Івана Мрозовицького й магістра Рославця, цих ущерть ребелізантством насичених умів?..

Шебеші відкрив вікно в сад резиденції. П’янила черемха. В гущавині лящав соловій. І багряно, багряно взялися доми Львова.

— Схвильований вашим авізом, вислав мене князь Юрій дослідити справу. Ці два дні мені дали багато. Не шкодую трудної дороги. Те, що пророкував покійний Габріель Бетлен, справдилось…

— А що пророкував небіжчик князь?..

— Те, що коли козацька нація діждеться вождя залізної снаги й волі, тоді їй судились величаві діла. Тінь кардинала Ришельє над українськими степами…

— І вождь?..

— Довгожданий найшовся. Богом даний вождь.

Іктар Ґьос стукнув кулаком, налився багром.

— Починає зі спілки з невірними…

— Почав із того й Франциск І і дав Франції силу. Найбистріша мисль — опора на півдні, на Крим і на Порту — натуральний союз для Роксоланії. І ми вміли пригасити ненависть і забути воріжню, коли йшлось про великі цілі.

— Спущення з ланцюга безголової бестії — черні?..

— І ця бестія не страшна, коли найдуться міцні руки на приборкання. А вони є, ви ж самі казали, пане Іктаре Ґьосе.

Іктар Ґьос розвів руками.

— Що накаже його світлість князь Юрій, те чинитиму.

— А князь Юрій наказує: все чинити, що посилить ребелію. Бо, Іктаре Ґьосе, о Іктаре Ґьосе, — як не вмієте дивитись ви далі…

Він підійшов до резидента, загорілись багром позлотисті шнури, розшиття його вампсу.

— Що, раднику Шебеші?..

І Шебеші ще тихіше:

— Хмельницький може дати князеві Юрієві польську корону, от що, Іктаре Ґьосе… Як від Дунаю до Дону, від Бескидів до Понту блиснуть козацькі шаблі, блисне молдавський ятаган і булат мадярської гусарії, як рушить все, що живе, все, що хоче жити, тоді новий лад пізнають і ці Богом забуті країни.

— Амінь, — схилив голову Іктар Ґьос, — може, ви там, в Шароспатак, й справді бачите далі, ніж я, смиренний.

— Те-ре-ве-ні, — зареготався Шебеші, — й ви бачите далеко, Іктаре Ґьосе, тільки прикидаєтесь. У Львові (він надпив вина, брунатного, густого) ви можете бачити більше, ніж ми в Шароспатак… Про coniurationem[62] козацьку могли б знати більше…

— Лис Ян Мазаракі, агент Хмельницького, не в тім’я битий, — сказав Ґьос, погладжуючи вуса в задумі, — гречин Мазаракі, кута бестія, своїх секретів не зрадить, м’якенько стелить, але видобути від нього більше, чим сам схоче сказати, не сила.

— Мазаракі був у Шароспатак, — сказав Шебеші, — це тверда голова й має широкі зв’язки всюди. Так як і Мрозовицький, а хто, до речі, він?..

— Як і Іван Виговський, луцький намісник, — рубіжник; кондиція його не ясна, тут ховається, бо суди його шукають, був у в’язниці за благочестіє, а походження шляхетного, пробував у варшавському дворі, вчився в Падуї й у Парижі, був на Подніпров’ї — воїн меткий, але не він, не він animus coniurationis[63].

— Рославець, цей філософ?..

— Піїта й математик, теолог і астролог, чорт його розбере, він усе вміє, все знає, навіть кров пускає й лічить теріяком[64], але in arte bellandi[65] — профан, це я перевірив. Це instrumentum coniurationis[66], але не animus…

вернуться

62

Coniurationem (лат.) — змова.

вернуться

63

Animus coniurationis (лат.) — душа змови (Автор.).

вернуться

64

Теріяк — протиотрута.

вернуться

65

In arte bellandi (лат.) — у мистецтві ведення війни.

вернуться

66

Instrumentum coniurationis (лат.) — знаряддя змови (Автор.).

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 217
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)