Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]

Крім того, що харчове виробництво вможливило осіле життя, а отже, нагромадження пожитків, воно відіграло кардинальну роль в історії технологій ще й з іншої причини. Завдяки йому вперше в еволюції людини виникла можливість формування економічно спеціалізованих суспільств, які складалися з селян, котрі виробляли харч, і спеціалістів, які харчу не виробляли, а утримувалися за рахунок його виробників. Але в другій частині цієї книжки ми вже переконалися, що харчове виробництво виникло в різний час на різних континентах. Крім того, в цьому розділі ми побачили, що локальна технологія у своєму зародженні та збереженні залежить не тільки від локального винайдення, а й від дифузії технологій з інших місць. Ця обставина зумовила стрімкіший розвиток технологій на континентах, які мали менше географічних та екологічних перепон для дифузії на своїй території та на інші континенти. І нарешті, кожне суспільство на якомусь окремому континенті — це додаткова можливість для винайдення або прийняття технології, позаяк суспільства з багатьох причин дуже сильно варіюються за схильністю до новаторства. Тож за інших рівних умов технологія розвивається найшвидше у великих продуктивних регіонах із великим населенням, великою кількістю потенційних винахідників і великою кількістю суспільств, які конкурують між собою.

Тепер ми можемо підсумувати, як варіації за цими трьома чинниками — часом зародження харчового виробництва, перепонами для дифузії та чисельністю населення — безпосередньо вели до відомих нам міжконтинентальних відмінностей у технологічному розвитку. Євразія (яка фактично охоплює Північну Африку) — найбільший материк світу, який містить найбільшу кількість конкурентних суспільств. Це також материк, на якому розташовані два осередки, в яких виробництво харчу зародилося найдавніше: Родючий півмісяць і Китай. Він витягнутий уздовж осі схід—захід, що дає змогу багатьом винаходам, запровадженим в одній частин Євразії, відносно швидко поширюватися на суспільства, розташовані на схожих широтах і в схожих природно-кліматичних зонах тієї-таки Євразії. Протяжність цього материка уздовж його другорядної осі (північ—південь) різко контрастує із вузькістю Америки на Панамському перешийку. На ньому немає важко- здоланних екологічних перепон, як ті, що перетинають головні осі Америки й Африки. Отже, географічні й екологічні перепони для дифузії технологій легше здоланні в Євразії, ніж на інших континентах. Завдяки усім цим чинникам Євразія стала континентом, на якому найраніше розпочалося піс- ляплейстоценове технологічне пришвидшення і на якому воно вилилося у найбільше локальне нагромадження технологій.