Термінатор

— Отже, ти мусиш завжди робити те, що я тобі накажу?

— Авжеж. Так мене запрограмували.

— А доведи-но! Постій на одній нозі.

Термінатор безпристрасно підняв ногу. Джон посміхнувся, подумавши, що більше ні в кого в кварталі немає свого власного…

Думка була настільки неймовірною, що Джонові довелося повторити її вголос:

— На тобі! Я маю свого власного термінатора. Оце так!

До. них підійшли два хлопці й вилупилися на здоровенного хлопця в чорному шкіряному костюмі й темних окулярах, який, ніби нічого не трапилося, стояв на одній нозі. Якийсь пришелепуватий!

Один з них звернувся до Джона:

— Ну, як, малюк? Усе в нормі?

Джон раптом усвідомив, що йому вже не потрібно просити допомоги.

— Чухрай звідси, засранцю! — виголосив він. «Оце тобі й подяка», — подумав хлопець і прогарчав:

— Он як? Ну, я тобі зараз умажу, лайно!

— Лайно? Ти сказав: лайно? — Джон розлютився, повернувся до кіборга й наказав:

— Хапай його.

Термінатор негайно підкорився, схопив хлопця одною рукою за волосся і підняв угору. Той безпорадно дригав ногами в повітрі.

— Ну, хто з нас лайно? Га, грушо боксерська?!

І ось тут усе й почалося. Приятель хлопця підскочив до Термінатора і спробував застосувати до нього один з борцівських прийомів. Але кіборг перекинув нападника через капот машини, блискавично вихопив револьвера сорок п’ятого калібру і наставив його хлопцеві в чоло.

Джон верескнув і не вагаючись схопив кіборга за руку саме в той момент, коли Термінатор натискав на спусковий гачок. Ваги хлопчика ледь вистачило, щоб відвести дуло на кілька міліметрів убік.

Хлопець здригнувся, приголомшений гуркотом, що пролунав просто в нього над вухом. Він стояв, роззявивши рота, і навіть не помітив, що від страху обмочив штани.

Джон крикнув Термінаторові:

— А ну, кидай револьвер! Мерщій!

Термінатор сприйняв команду дослівно й кинув зброю на тротуар. Джон блискавично підхопив її і повернувся до отетерілих хлопців.

— Забирайтеся, — наказав він.

Повторювати вдруге йому не довелося.

Джон схопив Термінатора за руку й потягнув до мотоцикла. Він усе ще тримав у руках зброю, боючись повертати її Термінаторові.

— Господи… Адже ти міг убити цього хлопця!

— Звичайно. Я ж термінатор, тобто ліквідатор.

Джон ошелешено дивився роботові в обличчя. Отже, бути власником термінатора не так вже й чудово…

— Слухай мене дуже уважно, добре? Ти більше не термінатор. Домовилися? Ти не можеш убивати людей коли заманеться.

— Чому?

— Як це «чому»? Тому що не можеш!

— Чому?

— Просто не можеш — і край. Повір мені!

Термінатор не сприймав абстрактних понять. У його мозок було введено команду знищувати все, що загрожує життю Джона Коннора. У списку пріоритетів була також команда не залишати безкарно будь-яку агресію, спрямовану проти нього самого. Проте він мусить коритися Джонові Коннору. Кіборг намагався зрозуміти хлопчика, але слова «повір мені» спантеличили його. Він ознайомився з їхнім тлумаченням у словнику, закладеному в його мозок, і все одно вони здавалися йому парадоксальними. Машини, у тому числі й такі, чий штучний інтелект наближається за своєю складністю та глибиною сприйняття до людського, не полюбляють парадоксів.