Основи кримінально-правової кваліфікації
- Автор: Навроцький В’ячеслав Олександрович
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Основи кримінально-правової кваліфікації». Краткое содержание книги:
Для науковців, студентів юридичних вищих закладів освіти, юристів-практиків.
5.6. Кваліфікація причетності до злочину
Поняття та ознаки причетності до злочину
Чинний КК поняття причетності до злочину (на відміну від поняття співучасті у ньому) не містить. Таким чином, воно становить собою теоретичну конструкцію.
В теорії кримінального права не існує загальновизнаного визначення причетності до злочину. Так, в одному з підручників з Загальної частини кримінального права України вказується, що причетність до злочину — це дія або бездіяльність, яка хоча і пов’язана з вчиненням злочину, але не є співучастю у ньому[136]. Ще одна із дефініцій, яка наводиться в навчальній літературі, полягає в тому, що під причетністю до злочину розуміється умисна дія або бездіяльність, яка пов’язана зі здійсненням злочинної діяльності іншою особою, але не є співучастю в ній через відсутність об’єктивної і суб’єктивної спільності зі злочинною діяльністю такої особи[137]. В цих визначеннях акцент зроблений на негативній ознаці — відсутності співучасті, внаслідок чого воно недостатньо інформативне. Принаймні, керуючись цим визначенням важко визначити, становлять чи не становлять собою причетність певні діяння.
Тому слід намагатися визначити поняття причетності до злочину через встановлення ознак цього правового явища. Видається, що причетність до злочину характеризується такими рисами:
1) це діяння, передбачене Особливою частиною КК. Тобто, причетність має власну об’єктивну сторону, вона становить собою конкретні діяння, описані в КК;
2) існує у формах, передбачених Особливою частиною КК. Причетність не становить собою якогось одного злочину. Це збірне поняття, яке охоплює собою ряд посягань, кожне з яких передбачене окремою кримінально-правовою нормою;
3) вона пов’язана зі злочином, вчиненим іншою особою (його ще називають предикатним). Тому не можна бути причетним до свого “власного” злочину — того, який вчинила особа або в якому вона виступає одним із співучасників.
Таким чином, наявність причетності передбачає вчинення принаймні двох злочинів — один із них “основний”, щодо якого має місце причетність, та інший — у вчиненні якого й полягає діяння причетної особи.
4) злочин, щодо якого має місце причетність, вже вчинений іншою особою, або є достовірно відомим підготовлюваним або вчинюваним. Він вчиняється без сприяння причетної особи — відсутній причиновий зв’язок між дільність учасників предикатного злочину і поведінкою причетної особи. Або, інакше кажучи, предикатний злочин вже вчинений чи буде вчинений і тоді, коли причетності не було б.
Відмінність причетності до злочину від співучасті у злочині
Поняття причетності звичайно досліджують в зв’язку з характеристикою співучасті у злочині. Це обумовлено наявністю певних суміжних ознак. Насамперед — це участь кількох суб’єктів злочину. Якщо причетність має місце тоді, коли є предикатний злочин, вчинений іншою особою і самостійна злочинна діяльність, то це означає, що при причетності слід давати оцінку діяльності кількох суб’єктів. Існує і певний суб’єктивний зв’язок між такими суб’єктам, як співучасть, так і причетність можливі лише щодо умисних злочинів.
Поряд зі спільними ознаками співучасті і причетності, мають місце і розбіжності між цими правовими інститутами. Для наочності їх можна відобразити у формі таблиці.
Таблиця: Відмінність між співучастю у злочині та причетністю до злочину
Розмежувальна ознака Характерно для співучасті Характерно для причетності Протиправність діяння Вчиняються діяння, які не описані в статті Особливої частини КК Визначено статтями Особливої частини КК Перелік діянь, у яких полягає Не обмежений Обмежений Кількість злочинів Один — єдиний для всіх співучасників Щонайменше два — предикатний, та який становить собою причетність На якій стадії вчинення злочину можлива До моменту закінчення злочину Як щодо достовірно відомих підготовлюваних або вчинюваних злочинів, так і вже закінчених Зв’язок зі злочинним результатом Причиновий Не причиновий Роль суб’єкта в злочинній діяльності Участь у своєму власному злочині Відношення до злочину іншої особи136
Кримінальне право України: Загальна частина / За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — Київ-Харків: Юрінком Інтер — Право, 2001. — С. 216.
137
Кримінальне право України: Загальна частина. / Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю. — К.: Правові джерела, 2002. — С. 204-205.