Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р
- Автор: Коллектив авторов
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р». Краткое содержание книги:
7. Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету з видачею нового ордера.
У разі непередбачених обставин та з поважних причин студенти, які проживають у гуртожитку, можуть бути переселені до іншої кімнати або гуртожитку за рішенням адміністрації гуртожитку (студентського містечка) без погіршення умов проживання.
Переселення до іншого гуртожитку є нічим іншим, як виселенням і вселенням в інше житло, тому може проводитися тільки за згодою особи або в судовому порядку.
8. Оскільки гуртожитки відносяться до житлового фонду спеціального призначення, вони можуть використовуватись виключно для забезпечення потреб у тимчасовому житлі осіб, визначених ст. 127 Житлового кодексу УРСР, і надаватися з дотриманням порядку, передбаченого ст. 128 і ст. 129 цього Кодексу:
- правочини про передачу приміщень гуртожитку для інших, ніж передбачені ст. 6 Житлового кодексу УРСР, цілей (наприклад, для розміщення офісів, магазинів, закладів громадського харчування) не відповідають актам житлового і цивільного законодавства, а тому можуть бути визнані недійсними;
- передача площ у будинку, який зареєстровано у місцевих органах влади як гуртожиток, стороннім особам (крім визначених статтею 127 діючого Житлового кодексу), в строкове платне користування на умовах оренди, є можливою тільки у разі вивільнення площ у гуртожитку за обставин, які не суперечать нормам Примірного положення про гуртожитки.
Слід зазначити, що Міністерство освіти й науки України наказом від 15.09.2003 р. № 623 "Про припинення передачі в оренду житлових та санітарно-побутових приміщень (будівель) гуртожитків" розпорядилося призупинити дії договорів оренди житлових і санітарно-побутових приміщень (будівель) гуртожитків навчальних закладів, які йому підпорядковані.
9. Дотримання порядку надання жилої площі у гуртожитку впливає на правовий статус осіб, які в них проживають. Визнання вселення незаконним тягне за собою виселення без надання іншого житла відповідно до ст. ст. 116, 132 Житлового кодексу УРСР. Особа, яка вселилася до житлового приміщення гуртожитку без дотримання встановленого порядку, не набуває право користування таким житлом.
При вирішенні таких спорів необхідно з'ясовувати, на якій правовій підставі особа вселена до гуртожитку: тимчасово відповідно до договору оренди між підприємствами чи за згодою адміністрації гуртожитку, за наявності спільного рішення адміністрації та профкому з видачею спеціального ордера чи без такого.
З матеріалів судової практики вбачається, що надання жилої площі у гуртожитку не у зв'язку з роботою чи навчанням (за розпорядженням керівництва або домовленістю з ним без видачі ордера чи на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету з видачею спеціального ордера), кваліфікується як порушення діючого законодавства.
Так, в ухвалі від 27 листопада 2001 року Верховний Суд України встановлено, що рішення щодо надання позивачці спірної кімнати не приймалося і ордер їй не видавався, позивачка вселилась у спірну кімнату з порушенням установленого порядку і тому підлягає виселенню.
Водночас, якщо особа вселилася у гуртожиток з дотриманням встановленого порядку, але згодом уклала строковий договір оренди житла у гуртожитку, по закінченню строку оренди вона не позбавляється права користування житлом і може бути виселена лише з підстав, передбачених ст. 132 Житлового кодексу УРСР (див. ухвалу Верховного Суду України від 30 березня 2006 року, надруковано: "Судова практика Верховного суду України у цивільних справах", 2007 р.).
10. В розумінні ст. 29 ЦК України гуртожиток визнається місцем проживання фізичної особи, з яким закон пов'язує настання значної кількості правових наслідків. На осіб, які вселяються у гуртожиток, поширюється процедура реєстрації місця проживання відповідно до вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Особи, які не мають офіційної реєстрації, не можуть реалізувати низку своїх прав, зокрема, право на приватизацію кімнат у гуртожитку (ст. 1, 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"), на медичне забезпечення, реєстрацію факту народження дитини, отримання допомоги при народженні дитини тощо.