Відьмак. Кров Ельфів
- Автор: Сапковский Анджей
- Серия: Відьмак #3
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-1037-0
- Переводчик: Сергей Валериевич Легеза
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Відьмак. Кров Ельфів». Краткое содержание книги:
…Реданія майже не має мануфактур, а ремісники конкуренції б не витримали — у мануфактурі, на відміну від цехів, використовувалися наймана праця і — широко — розділення праці; на відміну від цехів, не мали жорсткого регламенту та обмежень щодо умов чи обсягів праці й таким чином були економічно вигідніші та сильніші. Цехи довгий час протистояли мануфактурному виробництву — у тому числі й насильницькими методами.
…десять відсотків ad valorem — від лат. «з ціни»; назва мита в митних тарифах, яка береться у розмірі відомого відсотку з ціни товару (відповідно, розмір його з ціни шкір лисів та котів — відчутно відрізнявся).
…два галери за годину — у нашій реальності назва розмінної монети в германських країнах часів Середньовіччя та Модерної доби; активно використовувався в Австро-Угорщині. Назва походила від місцевої назви пфеніга, відчеканеного у швабському місті Швебіш-Галле.
…удаючи зацікавленість глиняними окаринами — окарина — стародавній духовий інструмент, глиняний свищик, флейта; за формою нагадував яйце або загладжену коробочку з дірками для пальців (від чотирьох до десятка).
Територія університету була екстериторіальною — екстериторіальність (від лат. ex — «назовні» і territorialis — «те, що належить до даної місцини, території») — статус об’єктів чи людей, які виведено з-під дії місцевого законодавства. Університети в середньовічній Європі мали специфічні права та привілеї, що поширювалися як на студентів та викладачів (як представників специфічного «цеху вчених»), так і на території, яку університети займали. Зокрема, незалежність університетів стосувалася внутрішнього життя (правила викладання, присудження ступенів, запрошення викладачів тощо, правила внутрішніх уставів) та зовнішніх контактів (за університетами було закріплено право суду для своїх членів, право ношення зброї — за жаками-студентами та викладачами, звільнення від аналогів та податей тощо).
…скандал щодо лавкового гетто для нелюдей ледь скінчився — у міжвоєнні роки в Другій Речі Посполитій — серйозний скандал у системі вищої освіти, пов’язаний зі спробою увести так зване «лавкове гетто» для студентів-євреїв, що мало форму сегрегації; передбачалося, що в лекційній залі певна її частина відводиться для студентів-євреїв, які не мають права самостійно обирати місця для сидіння на лекціях.
…однією з небагатьох, хто володів мистецтвом поліморфії — поліморфія (від грец. poli — «багато» і morpha — «форма») — можливість змінювати зовнішню форму; тут: вміння перевертня, перетворення з людини на іншу істоту.
…герцог Віндгальм з Аттре — див. оповідання «Питання ціни» зі збірки «Останнє бажання».
…ніхто не напустить на нас міліцію чи шукачів нагород — «міліція» тут (від лат. militia — «воїнство») — як правило нерегулярні військові утворення, що використовуються як для військових, так і (частіше) для підтримання суспільного порядку; здебільшого формувалися з місцевого населення і не входили до системи державного війська.
…працював писарем у гродському суді — гродські (замкові) суди — усестанові суди першої інстанції, де судочинство справляли посадові особи — воєвода, староста та ін. Мав функцію виконання вироків і рішень інших судів; засідання його були непостійними — від двох до чотирьох разів на рік. Писарями гродських судів велися акти (записи вироків, угод, заяви приватних осіб щодо скоєння злочинів тощо).
З-поміж сторінок раптом вислизнула окрема картка з малюнком — у європейському Високому Середньовіччі та Ранньомодерному часі еротичні малюнки, що виконували роль сучасної порнографії, — елемент реального повсякденного життя; наприклад, про «непристойні картини» (immagini dishoneste) пишуть як про антураж лазень та корчем.
…страшної «Dhu Dwimmermorc» — книжка з подібною назвою згадується в оповіданні А. Сапковського «Тандарадай!».
…що воно — омен — слово omen у латині належить до знамень та пророцтв, віщувань; у латинських текстах воно використовується у значенні «доброго провіщення», «доленосного слова», у ширшому значенні — «висловлювання істини»; наприклад, як «омен» можна сприйняти добру промову, зроблену у відповідний момент. Оменом могло бути й слово невідповідне (у такому разі воно ставало негативним провіщенням); щоб завадити цій ситуації, під час жертвоприношень (мета яких — у тому числі й отримати знамення про майбутнє) грала музика, аби дурні знамення залишалися непочутими.