Ерагон. Найстарший

— Це словник, — ельф простягнув його юнакові. — Сумніваюсь, що ти подужаєш, але спробуй.

А коли він прочинив для Ерагона двері, той не витримав:

— Майстре…

— Слухаю тебе, Ерагоне.

— А коли ж ми нарешті почнемо працювати з магією?

Оромис сперся рукою на одвірок, ніби через утому, й, зітхнувши, нарешті сказав:

— Ти повинен довіритись мені, Ерагоне. Утім, ти маєш рацію, ми не будемо зволікати. Отож, облиш ці папери й ходімо вивчати таємниці грамаріє.

Оромис постояв на галявині перед хатиною, вдивляючись у гори, а потім, не озираючись до юнака, сказав:

— То що таке магія?

— Маніпуляція енергією за допомогою прадавньої мови.

— З технічного боку, так, — помовчавши, озвався ельф. — Багато хто знає тільки закляття й нічого більше. Однак твоє визначення не говорить про сутність магії. Магія — це мистецтво мислити. Це не сила чи мова, адже тобі вже відомо, що обмежений запас слів не є перешкодою для використання магії. Отже, магія спирається на організований інтелект. Бром зігнорував звичайний режим навчання, не вдаючись у тонкощі грамаріє, щоб озброїти тебе навичками для виживання. Я теж змушений його ігнорувати заради твоїх перемог у майбутніх битвах. Утім, Бром навчив тебе азів магії, натомість я відкрию найдавніші секрети, якими володіли лише найкращі з вершників. Ти дізнаєшся, як убити енергією, не більшою за ту, що потрібна, аби поворухнути пальцем. Я навчу тебе прийому, завдяки якому можна миттєво пересувати предмети з місця на місце, а також закляття, що дозволяє побачити отруту в їжі та напоях. Ти дізнаєшся про різні способи стеження, а також живлення енергією з навколишнього середовища. Ці способи такі потужні й небезпечні, що вершники-початківці їх ніколи не вчили. Але зараз ми в такій ситуації, що я мушу розкрити тобі всі таємниці, сподіваючись на те, що ти не станеш ними зловживати.

Звівши праву руку догори, Оромис вигукнув: «Адурна!»

Ерагон зачаровано спостерігав, як зі струмка біля хатини в повітря здійнялася водяна куля й попливла до ельфа, слухняно зупинившись перед учителем.

Вода в струмку, що сховався в затінку гілля, здавалась темною, а куля натомість була прозора, наче скло.

Усе ще вдивляючись у горизонт, Оромис гукнув «Лови!» й, не озираючись, кинув кулю Ерагонові.

Юнак зосередився й спробував був її схопити, але та хлюпнула на землю, щойно торкнулася його рук.

— Лови за допомогою магії, — з докором пояснив Оромис і знову вигукнув закляття. Водяна куля стрибнула до його рук, немов дресирована тварина. Цього разу він кинув її без попередження.

— Реіза ду адурна, — встиг промовити Ерагон, і куля зависла над його долонею.

— Не зовсім вдалий підбір слів, — скривився Оромис, — та все ж таки спрацювало.

Ерагон усміхнувся й прошепотів:

— Трхриста…

Куля різко змінила курс і полетіла в голову вчителю, однак не влучила туди, куди хотів Ерагон. Вона пролетіла повз ельфа, розвернулася й помчала назад до юнака.

Виявившись твердою, наче камінь, куля вдарила Ерагона в лоба, і він, немов підкошений, упав додолу.