Дивний світ
- Автор: Шалимов Александр Иванович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Переводчик: Віталій Геник
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Дивний світ». Краткое содержание книги:
— Невже на Землі так кепсько з енергією?
— Найближчими роками сподіватися збільшення енергетичних асигнувань на міжзоряні польоти не випадає. Ми існували за рахунок енергії, що відпускалася Кранцові. З наближенням терміну відльоту Третьої зоряної це джерело для нас закриють. Значить, треба або форсувати роботи й довести, що епоха ракет, які приводяться в рух найшвидшими частинками Всесвіту, — фотонами, вже настала, або визнати поразку і відступити — тимчасово відступити, відкривши дорогу вдосконаленим зорельотам старої конструкції. При такому розмаху робіт надлишків енергії на Землі в найближчі десятиліття не буде. «Проблема номер один» — зараз поліпшення клімату планети… Вона поглинає дві третини всієї енергії земних станцій. А найближчими роками почнуться величезні роботи зі знищення льодів Антарктиди…
До речі, я сьогодні дізнався, що і наш експериментальний космодром у Каракумах доживає свій вік. За планом Великих Перетворень вирішено перетворити Каракуми на внутрішнє море. Уявляєш, голубе, через п’ять-шість років усі роботи там мають бути припинені, люди переселені — і почнеться підготовка до всезагального занурення Каракумської плити. Геофізики розраховують опустити її майже на кілометр. Хочуть ущільнити підкорову[137] речовину мантії[138]. Тоді в Каракумах виникне внутрішнє море з глибинами шістсот-вісімсот метрів. Це Каракумське море, разом з цілою системою подібних внутрішніх морів, має змінити клімат Центральної Азії.
Ось так, мій хлопчику. Насамперед треба зробити затишною рідну планету. «Проблема номер два» — міжпланетні сполучення, освоєння планет нашої Сонячної системи. Звичайно, дуже важлива річ!.. А наші фотонні ракети — частина, лише частина «проблеми номер три»: розвідки міжзоряних трас. Так стоїть справа з енергетикою нашої епохи. Непогано стоїть, але й не так добре, як нам з тобою хотілося б…
У курортному селищі на атолі Таенга радіо і відеофони вмикалися один раз на добу вечорами і лише на півгодини. Уемі — головний лікар курорту — полінезієць за походженням — хотів створити у відпочивальників ілюзію відчуженості від стрімкого бігу життя на шести континентах Землі. Він був переконаний, що для повноцінного відпочинку необхідні й достатні лише тінь пальмового гаю, кораловий пісок пляжу і блакитні води внутрішньої лагуни[139] атола[140].
На Таенга все було організовано так, щоб життя здавалося простим і примітивним, як сторіччя тому. Маленькі будиночки з мікрокліматизаторами і душовими кабінами нагадували очеретяні хатини, криті пальмовим листям. Щоправда, і очерет, і пальмове листя, і яскраві плетені рогожі на підлозі імітувалися поєднаннями різноколірних пластмас… Вишукані страви, з точно підрахованою кількістю калорій, що виготовлялися виблискуючими автоматами в підземній електронній кухні, подавалися до столу на тарілках, схожих на пласкі перламутрові скойки.
Світлові реклами наполегливо рекомендували мешканцям курортного селища не носити нічого, окрім купальників таенга — найпростішого, найелегантнішого і найгігієнічнішого одягу, винайденого аборигенами Полінезії ще в епоху людожерства. Біля кав’ярень, барів, спортивних і танцювальних майданчиків висіли строгі попередження: «Вхід дозволено лише в купальниках таенга». Єдиним видом транспорту, дозволеним на острові, були старовинні велосипеди без моторів і легкі пластмасові яхти, корпуси яких нагадували полінезійські піроги[141]. Навіть до сусіднього острова, де знаходився ракетодром, відпочивальників відвозили на повільних білих електроходах, у інших місцях давним-давно відправлених до музеїв.
Щоправда, місцеві жартівники стверджували, що в підземному ангарі Таенга зберігається стрімкий атомохід на підводних крилах, що покриває відстань до сусіднього острова за годину з гаком. Але цьому мало хто вірив…
З давніх давен відомо, що навіть цілком поважні люди, потрапляючи на курорт, часом перетворюються на безсоромних базік. Одні жартують з кожного приводу, другі лають усе навколо, треті з усього знущаються… А потім усі вимагають книгу відгуків і списують цілі сторінки на згадку про своє перебування.
Механік з Марса, чоловік солідний і визначний учений, залишив у книзі відгуків на Таенга запис у віршах. Старовинним ямбом[142] він оголошував, що з радістю повертається на Марс і без щонайменшого жалю покидає «райський острів Таенга», де навіть повітря і білий пісок лагуни — несправжні…
137
Земна кора — верхня тверда оболонка земної кулі.
138
Мантія— оболонка земної кулі між її корою та ядром.
139
Лагуна — внутрішня мілка водойма атола, відокремлена від моря неширокою смугою суходолу або сполучена з ним вузькою протокою.
140
Атол— низинний кораловий острів кільцеподібної форми з мілководною лагуною всередині; атоли поширені в тропічній зоні.
141
Пірога — у народів Центральної й Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкурами або видовбаний чи випалений зі стовбура дерева.
142
Ямб — у давньогрецькій поезії — поетичний твір, за характером близький до сатири; у силабо-тонічному віршуванніямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі.