Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Підроблення в використання підробленого посвідчення тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 358 КК України, а в разі самовільного присвоєння владних повноважень — і за ст. 353 КК України.
Наразі зразки посвідчень, передбачених коментованою статтею, затверджені різними органами влади.
Так, зразки посвідчення судді у відставці затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 65.
Глава 2. СУДДЯ
Стаття 51. Статус судді
1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
2. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Судова влада в Україні належить лише судам в особі суддів та представникам народу, які у визначених законом випадках залучаються до здійснення правосуддя. Судді наділені виключним правом реалізовувати судову владу, вирішувати всі правові конфлікти, що виникають у суспільстві, вони виконують свої обов’язки на професійній основі. Судді незалежні і підкорюються лише Конституції та законам України. Прояв неповаги до судді передбачає встановлену законом відповідальність. Вимоги та рішення суддів при здійсненні ними повноважень обов’язкові для виконання тими суб’єктами, до яких вони звернені. Невиконання вимог та рішень суддів тягне встановлену законом відповідальність.
Передумовою здійснення суддями судової влади є їх єдиний правовий статус, який закріплено у відповідних нормативно-правових актах. В юридичній літературі правовий статус суддів часто ототожнюють з їх правовим становищем. Зазвичай під правовим статусом суддів розуміють порядок набуття статусу, сукупність їх прав та обов’язків, вимоги, що ставляться до суддів, правові гарантії, які дозволяють суддям здійснювати свої повноваження згідно з законом, порядок притягнення суддів до юридичної відповідальності та звільнення з посади.
Основні засади правового статусу суддів визначені в статтях 126–130 Конституції України, цьому Законі, Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», главах 3, 4 Закону України «Про Конституційний Суд України», процесуальних кодексах та інших нормативно-правових актах.
В правничій літературі для позначення суддівської спільноти застосовується термін «корпус суддів». Слово «corpus» має латинське походження, воно означає — тіло, склад, звід та вживається у розумінні: зібрання однорідного до одного цілого; самостійний склад людей; усі службовці одного відомства як цілого; корпорація, громада, суспільство, товариство, стан, союз людей одного звання, ремесла; корпоративне зібрання за званнями, станами, походженнями, промислами. Таким чином, суддівський корпус є збірною категорією, яка об’єднує всіх осіб, які у встановленому законом порядку набули право здійснювати судову владу.
Згідно з Конституцією до справляння правосуддя залучаються професійні судді та у визначених законом випадках — народні засідателі і присяжні.
Професійні судді — це громадяни України, які відповідно до Конституції України та цього Закону призначені чи обрані суддями, займають штатну суддівську посаду в одному з судів України, передбачених Конституцією та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та здійснюють правосуддя на професійній основі. До професійних суддів належать судді Конституційного Суду України та судді судів загальної юрисдикції, а саме судді загальних судів, у тому числі й судді спеціалізованих судів. Можливо також проводити диференціацію між суддями залежно від рівня суду, в якому вони працюють: судді місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України та Конституційного Суду України. Але всі професійні судді в Україні мають єдиний статус і різняться лише за повноваженнями та компетенцією. Особливості правового становища суддів судів загальної юрисдикції визначаються Законом України «Про статус суддів» та гл. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а суддів Конституційного Суду — Законом України «Про Конституційний Суд України».
Для здійснення судової влади закон надає суддям необхідні права, обов’язки та повноваження, передбачає певні гарантії їх реалізації. Велика відповідальність судді як носія судової влади, наділеного правом вирішувати всі правові конфлікти, що виникають у суспільстві, передбачає необхідність встановлення певних вимог до кандидатів на цю посаду, особливої процедури добору та заняття посади судді, а також притягнення до відповідальності та звільнення з посади носія судової влади.