Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другая драматургия » Готель між двох світів
Готель між двох світів - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Готель між двох світів

Электронная книга - «Готель між двох світів». Краткое содержание книги:

Ерік-Еманюель Шмітт — відомий франко-бельгійський письменник, драматургі кінорежисер, який уславився своєю філософською прозою, присвяченою актуальним проблемам сьогодення. З 1991р. його п’єси є хітами не лише у Франції, а й в усьому світі. «Гість» (1994, тричі отримувала відзнаку ім. Мольєра), «Загадкові варіації» (1997; у першій постановці грав Ален Делон; у Києві ця п’єса з великим успіхом ставиться у Молодому театрі), «Фредерік, або Бульвар злочину» (1998; у першій постановці грав Жан-Поль Бельмондо), «Месьє Ібрагім і квіти Корану» (2001), «Оскар і Рожева пані» (2002; в Україні ця п’єса ставиться у кількох театрах, але найвідомішу версію створено Ірмою Вітовською 2015р.) та інші п’єси перетворили Е.-Е. Шмітта на театральну зірку першої величини.
П’єса «Готель між двох світів» (Hotel des deux mondes, 1999) — химерний погляд на «ціну» людини, на її справжню сутність.
П’єсу «Зрада Айнштайна» (La Trahison d’Einstein, 2014) присвячено моральній дилемі одного з найбільших в історії людства вчених: далі обстоювати свою жорстку позицію пацифіста чи все ж подарувати людству зброю, яка, ймовірно, врятує його від жахливої війни.
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 51
Перейти на страницу:

Президент. Краще повернуся до номера. Ліпше вже слухати, як два сина-вайла ділять мої потом нажиті статки.

Виходить.

Жульєн. А він президент чого?

Маг. Він від народження президент. Ще в дитячому садку носив блейзер, темну краватку й окуляри, мав цнотливу зачіску з рівненьким проділом і всім нагадував: «Я — президент!» Бачите — спрацювало!

Заходять Доктор С. і двоє помічників.

Марі хапає Доктора за лікоть.

Марі (благає). Докторе С., будь ласка, скажіть, як у мене справи?

Доктор С. Скажу щойно знатиму, мадам Мартен. А поки що ваш стан… стабільний. (Перетинає сцену і заходить до протилежного коридору.) Вибачте.

Марі. Стабільний… (Падає в крісло.) Отже, я не рухаюсь — лежу, нашпигована рурками і… всілякими мигалками… підсмажуюся поволі, намагаючись не вилазити із халепи.

Маг легенько поплескує її по плечу.

Маг. Кріпіться! Погляньте на мене: уже шість місяців, як я тут!

Марі (щиро). Чесно — я і шести місяців не протрималась би. Мене відімкнули б. (Ніби вибачаючись перед Магом за сказане.) Немає сенсу так довго чекати. Мені міркувати небезпечно. Руки мусять бути зайняті — тоді й мозок працює. Якщо ж немає чого робити, то мені лячно.

Жульєн підходить і сідає поруч.

Жульєн (ніжно). А чому?

Марі. Не знаю… Почуваюся винною. «Чи маю я право на отаке неробство?» Це запитання постійно крутиться в голові!

Жульєн. Отже, ви себе зовсім не любите.

Марі. А ви знайомі з кимось, хто любить себе?

Перш ніж дати відповідь, Жульєн і Маг уважно обмірковують її.

Жульєн. Ні.

Маг. Ні.

Жульєн (трохи помовчавши). Я впевнений, що донькам ви дарували багато своєї любові.

Марі. Звісна річ — це ж так природно! Я й більше дала б, якби комусь моя любов була потрібна! (Після паузи.) Це теж моя характерна риса: до маленьких я добріша, ніж до дорослих. Рожеві грудочки з кумедними ротиками та кругленькими оченятами, які так і зжирають вас закоханими поглядами, — о, для них у мене завжди знайдеться кілька слів! Я знаю, як потішити їх, куди поцілувати, як попестити… А коли переді мною доросла людина — я ціпенію. Вже нічого не знаю. Гадаю, скоро вони зрозуміють…

Жульєн. Що зрозуміють?

Марі. Що я недостатньо цікава.

Вона змахує хустинкою сльозу. Маг і Жульєн з повагою спостерігають за її горем.

Жульєн (лагідно). І хто ж вам сказав, що ви нецікава?

Марі. Не знаю… Ніхто… Але й протилежного ніхто не казав — отаке… Саме цього мені дуже бракує — ввічливості. Не жалували мене компліментами…

Повертається Президент, тримаючи телефонний записник.

Президент. Ні, ні, ні… Я повинен це зупинити! Вони хочуть продати — усе продати!

Жульєн. Ну то й що?

Президент. Зараз не можна продавати! Не той момент. Ринок на найнижчій позначці. Біржа потерпає від кризи. Через них я втрачу гроші! Мушу потелефонувати до банку! (Тисне на кнопку дзвоника на стійці рецепції.) Я вимагаю, щоби Доктор С. поговорив зі мною! Чуєте? Вимагаю!

Жульєн (до Марі). Отаких вишуканих думок вам бракує?

Марі прискає зі сміху.

Президент (і далі тисне на кнопку). Я не дозволю цим придуркуватим претензійним снобам розтринькати мій капітал тільки тому, що в них тече моя кров! До речі, чи можу я бути впевненим у тому, що вони і справді мої сини?

Маг. Вони що, направду такі дурні?

Президент. Ще й які!

Маг. Отже, вони — ваші сини!

Президент (ображено). Що, даруйте?!

Задихаючись від люті і не в змозі знайтися з відповіддю, Президент продовжує тиснути на кнопку дзвінка.

Виходить Доктор С. із двома помічниками. Вона перетинає кімнату, не звертаючи увагу на пожильців.

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 51
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)