Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Гаврюша Обізянов(спльовує): Тюрма, нахуй.
Голос Альфреда Юхимовича: Так от, друзі мої, єслі с женщіной правільно обращаться, она становітся вже не женщіной, а сімфонієй етого, как єго?
Голос Магарича: Брамса.
Голос Альфреда Юхимовича: В пизду того Брамса! Ото пизданув, як в лужу пьорднув.
З вагону знов чути, як хтось сито ригнув. За цим голос Омеляна Косопизда: «Макарони, блядь».
Степан Срака(пошепки): О де кайф ловлять!
Гаврюша Обізянов(до Люди): Хто там у тебе?
Люда: Митці.
Гаврюша Обізянов: Які митці?
Люда: Разні. Один з бородою, один бритий, ще два з вусами, один очкарік — пацан єщьо.
Степан Срака: Й що вони роблять?
Люда: Макарони їдять. У суботу і неділю замість кампота — кохве, горілка — по святам.
Гаврюша Обізянов: А бацила?
Люда: Бацилу раніш давали, щас ні.
Степан Срака(рішуче): Все одно, заїбісь жизнь. (До Люди). Відкривай, блядь.
Люда: А може, не треба? Вони битись будуть.
Степан Срака: Та, один хуй, раз живьом. Ех, жизнь хуйовая!
Степан Срака і Гаврюша Обізянов штурмом беруть вагон, але негайно отримують пизди і відкочуються назад.
Степан Срака: Пустіть, друзі, ми більше не будемо.
Голос Магарича: Тобі, я бачу, мало пизди получить, ти ще й хочеш, щоб тебе і в сраку виїбли. Закрий двері, бздить.
Степан Срака: Їбіть куди хочете, хлопці, тіки пустіть. Парашу буду виносить, бля буду.
Голос Харитона Уйобищенка: А шо, можна пустить, хлопці, оно інженери, як цуценята, скавучать, та так весело робиться. А набридне, то придушим та й викинем к хуям.
Альфред Залупенко: Правильно, хлопці, нехай лізуть.
Омелян Косопизд: Чєловєк чєловєку друг, товаріщ і брат.
Гаврюша Обізянов і Степан Срака залазять до товарного вагону і зникають в пітьмі. Люда знов закриває двері на дріт.
Голос Магарича: А ти, курва, якщо кого-небудь впустиш, я тобі гланди через сраку вирву.
Люда уходить, подзенькуючи пустим посудом.
Голос Альфреда Юхимовича: На чьом ми зупинились, господа?
Назар Сівуха: На сімфоніі Брамса.
Альфред Юхимович: В пизду того Брамса. Ви, пане Сівуха, краще слухайте уважно і занотовуйте до цитатника, бо ви ніхуя єщьо жизні не знаєте. От вчора, після вечері, вам звонила якась лярва, мол, так і так, кидай все, приїзжай їбати. Так що ви зробили? Ви ж затрусилися, мов скажений, і давай у двері гупати, шо мало окулярів не побили. Так добре, шо у мене шпріц всєгда наготовє. От ви, Косопизде, от шо б ви зробили на місці пана Сівухи?
Голос Косопизда: Та я б її вбив.
Альфред Юхимович: Чули, пане Сівуха? Шо не ясно?
Степан Срака(запопадливо): А шо у вас в ампулі для шпріца, Альфред Юхимович?
Альфред Юхимович: Чом не сказать? Скажу. В одній ампулі — сємєнна витяжка бобра, в другій — всячєскіє імунодєпрєсанти.
Степан Срака(у захваті): Які люди, Гаврюша, які люди! А ми цілу жизнь їбемось, як кроти, як та мушка, літаєм.
До вагону кілька хвилин тому підійшов Шльома Гомєльський, науковець, і з цікавістю прислухається до бесіди, яка плавно тече в своєму звичайному руслі.
Альфред Юхимович: Або ви візьміть таку штуку, як танці. Щас кожен мудак сам по собі танцює, руками і ногами махає, вспотіє весь, а в нагороду хіба шо запалення легенів схопить. Між тим, чоловічий піт — то ценна сировина. Тож замість руками махать візьми платок, та зажми його під пахвою і так танцюй, щоб добре потом просяк.
Голос Магарича: Гі! Ото не хуйово!
Альфред Юхимович: Як харашо просякне, то зараз їм тьолці мармизу витри і щітай, дєло в шляпі.
Голос Косопизда: Тю, а ця хуйня навіщо?
Альфред Юхимович: Вона раз нюхне — і їй піздєц — від ерогенних зон носа імпульс іде до статевого центру збудження, тільки й роботи, що до кущів дотягти.